Вона починала мені подобатись. Досвідчене око могло майже безпомилково визначити, що й інші діти пожвавішали: вони засовалися, заворушилися.
— У цьому місті, — сказала вона, — у мене немає ні родичів, ні знайомих, ні близьких. Тепер ось ви будете… Якщо вийде.
Раніше, коли лунав дзвінок, усі одразу ж вискакували з класу. А тут почали повільно підводитись, наче обважніли від різних думок і сумнівів.
Я підійшов до Нінель Федорівни й сказав:
— Знаєте, у Бородаєва є повість «Таємниця старої дачі»… Ох, який детектив! Увесь наш гурток хотів з’їздити на цю дачу. Походити місцями подій… Це недалеко: лише година, якщо електричкою.
— Він писав детективи? — пошепки спитала Нінель Федорівна. І кивнула на фотографію Бородаєва.
— А ви любите їх?! — вигукнув я з погано прихованим хвилюванням.
— Усі люблять. Тільки дехто не признається.
«У нас абсолютна близькість душ! — подумав я. — Вона вгадує мої думки!..»
Учні почали виходити в коридор. Тільки Гліб залишився сидіти на своєму місці, нахилившись до парти. Поруч стояв Принц Датський.
Нінель Федорівна підійшла до них. І я підійшов.
— Ми вирішили поїхати на стару дачу, — сказала вона. — Якоїсь найближчої неділі. Поки ще осінь… Ти, Глібе, будеш нам за провідника?
— Я охоче… Якщо, звичайно, ви… А я з охотою… — Він знову перестав договорювати фрази.
Коли Нінель відійшла, Принц Датський пообіцяв Глібові:
— Я напишу вірш про цей день! Може, тобі буде приємно?..
І погладив Гліба по голові.
Гостра спостережливість давно підказала мені, що фізична сила поєднувалася в Принцові з дитячою сором’язливістю й добротою.
В коридорі мене зупинила Наташа Кулагіна. Це бувало так рідко, що я буквально затремтів.
— На твоєму місці я б у неї закохалася, — сказала Наташа. І так пильно подивилася, що в мене враз майнула думка: «Випробовує! Ревнує!..»
О, як часто ми беремо бажане за справжнє!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дуже страшна історія» автора Алєксін Анатолій Гєоргієвічь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дуже страшна історія Детективна повість, яку написав Алик Дєткін“ на сторінці 17. Приємного читання.