TextBook – Марто, мені залишились двоє.
Вона похитала головою, сльози потекли знову, і вона з безсилої люті стала гамселити кулаками йому в груди.
– Запізно, ти розумієш? Тебе вже розшукують усі й кожен!
– Тільки двоє залишилось: той, хто вирішив, що мій батько має бути вбитий і названий «кротом». І справжній «кріт». А тоді ми поїдемо.
– Тільки двоє залишились? Ти маєш лише вбити ще двох людей, і тоді ми зможемо поїхати? Це справді так просто для тебе?
– Ні, Марто. Мені це не просто. З жодним із них не було просто. І неправда, буцімто що далі, то легше. Але я повинен зробити це – немає іншого виходу…
– Невже ти сподіваєшся вижити?
– Ні.
– Ні?
– Ні.
– Ні! То, заради Господа, навіщо ж ти говориш про…
– Бо можна тільки сподіватись вижити.
Вона замовкла.
Він погладив її лоб, щоку, шию… А потім почав говорити. Тихо і повільно, наче дбаючи про те, щоб кожне обране слово було абсолютно правдивим.
Вона слухала. Він розповів їй про своє дитинство. Про свого батька. Про його смерть і про все, що сталося від того часу. Вона слухала і розуміла. Слухала і не розуміла.
Коли він закінчив, між фіранками вже пробивався промінчик сонця.
– Ти послухай себе, – прошепотіла вона. – Ти сам знаєш – це божевілля. Адже ти знаєш, так?
– Так, – сказав він. – Але це єдине, що я можу зробити.
– Єдине, що ти можеш зробити, – це повбивати купу людей?
Він глибоко зітхнув.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син» автора Ю Несбьо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта“ на сторінці 45. Приємного читання.