— Я висловився не в тому сенсі, що ти подумала.
— Річ не в тім, що я не хочу, — сказала Емма. — Я не можу.
— Гаразд, я пропоную тобі компроміс. Не треба приходити до мене на цілий день. Просто вийди на хвилину, тільки саме в цю мить.
— На одну хвилину? А що ми встигнемо за одну хвилину?
— Я приготую тобі сюрприз, — вишкірився я.
— Ні, ти тепер скажи, — підштовхнула вона мене.
— Сфотографую тебе.
Її усмішка згасла.
— Та я взагалі-то не в найкращій формі… — задумливо мовила Емма.
— А от і ні, ти маєш приголомшливий вигляд, чесно.
— Лише на одну хвилину! Обіцяєш?
Я пропустив її до кургану першою. Коли ми знову вийшли, надворі був туман і холод, хоча, дякувати Богу, дощ припинився. Витягнувши мобільник, я з радістю переконався, що моя теорія виявилася правдивою: з цього боку контуру електронне приладдя працювало як слід.
— А де твій фотоапарат? — спитала Емма, тремтячи від холоду. — Нумо, не барися!
Я навів на неї телефон і зробив знімок. Вона лише похитала головою, наче вже ніщо в моєму химерному світі майбутнього не могло її здивувати. А потім раптом кинулася вбік, удаючи, що тікає, і я побіг за нею навколо кургану. Ми весело сміялися, а Емма повсякчас ухилялася, а потім на якусь мить завмирала, позуючи для фотоапарата, — і знову кидалася навтьоки. Протягом хвилини я зробив купу знімків, вщерть заповнивши пам’ять телефону.
Емма підбігла до входу в курган і послала мені повітряний поцілунок.
— До завтра, хлопчику з майбутнього!
Я підняв руку, помахав їй на прощання, і вона зникла, пірнувши у кам’яний тунель.
* * *Я пристрибом повернувся до міста, змерзлий і з блаженною ідіотською усмішкою на лиці. Іще за кілька кварталів від бару я почув дивний звук, що перекривав гудіння генераторів: хтось вигукував моє ім’я. Йдучи на голос, я вийшов на свого батька, який стояв посеред вулиці в мокрому светрі; з його рота з кожним вигуком виривалися клуби пари, мов з вихлопної труби автомобіля холодного ранку.
— Джейкобе! Я скрізь тебе шукав!
— Ти ж сказав, щоб я повернувся до вечері — от я й повернувся!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дім дивних дітей» автора Ренсом Ріґґз на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ сьомий“ на сторінці 8. Приємного читання.