Розділ «Частина перша Тайські тропіки»

Вона кивнула і поринула в читання статті номера «Чи запрограмовані ви на довгу любов?»

— Ну і?.. Як результат? — після деякої паузи поцікавився я.

— Я не здатна на любов, — похмуро відповіла вона.

Відверто кажучи, дівчина не давала мені спокою.

— Я не поділяю думки, викладені в цьому журналі, — продовжувала вона, не даючи мені вставити й слова. — Тут говориться лише про моду, про нові тенденції: куди треба сходити, що подивитися, що почитати, чому слід вести активну громадську діяльність, на які теми говорити… Читачки не в змозі носити у повсякденному житті такий же одяг, як манекенниці. Тож чому вони повинні цікавитись новими тенденціями? Це скоріше стосується більш літніх жінок.

— Ви так вважаєте?

— Я впевнена. Моя мати його читає.

— Схоже, журналісти обговорюють те, що цікавить саме їх, а не читачок.

— З точки зору економіки це не доцільно. Продукт має задовольняти смаки клієнтів.

— Можливо, в цьому випадку все саме так і є.

Вона на мить замислилась, а потім без особливої впевненості відповіла:

— Мабуть, що так….

— Ви вважаєте, — наполягав я, — що коли вам буде шістдесят, вас не цікавитимуть нові тенденції?

— Сподіваюсь, що ні… — щиро промовила вона.

Я запалив сигарету.

— Якщо я ще трохи залишусь на цьому пригріві, мені варто намазатись кремом… — меланхолійно мовив я.

— Гайда купатись! Потім намажетесь.

Одним порухом вона підскочила та потягла мене до води.

Валері добре плавала. Власне, я не можу сказати, що вмію плавати, дуже швидко я втомлююсь.

— Ви швидко видихаєтесь, — зауважила вона. — Це через те, що ви багато палите. Треба займатися спортом. Я вами займусь, начувайтеся!..