Розділ «Частина друга Конкурентна перевага»

Конкурентна перевага

1

Літак приземлився в Руасі об одинадцятій. Я одним із перших забрав свій багаж. О пів на першу я вже був удома. Субота. Можна сходити до супермаркету зробити якісь закупки — дрібниці для дому. Здавалося, ніщо не провіщало напередодні того крижаного вітру, який лютував на вулиці Муфтар. Борці за права тварин продавали жовті стікерси. Після свят продаж продуктів харчування завжди падає. Я купив смажену курку, дві пляшки вина «Грав» та останній номер «Гарячого відео». Невибагливий набір для мого уїк-енду; на більше я, мабуть, не заслуговував. Я миттю проковтнув півкурки, її шкурка була ледь підсмажена і жирна, трохи гидка. Десь близько п'ятнадцятої я зателефонував Валері. Вона відповіла після другого дзвінка. Так, сьогодні увечері вона вільна; повечеряти, так, вона згодна. Я міг би заїхати за нею о восьмій вечора; вона мешкала на проспекті Рей, поряд з парком Монсурі.

Коли вона відчинила мені, на ній була коротка футболка та білі панчохи для бігу. «Я готова…» — сказала вона, заколюючи волосся назад. Від цього руху заколивались її груди — на ній не було бюстгальтера. Я взяв її за талію і наблизив до себе. Вона розтулила губи і відразу всунула свого язика до мого рота. Мене пронизало напрочуд дивне, на межі запаморочення, відчуття. У мені відразу все напружилося. Не відриваючись від мене, вона штовхнула двері, які з шумом зачинились.

Кімната, освітлена тільки бра над ліжком, видавалась величезною. Валері обняла мене і наосліп потягла до своєї кімнати. Біля ліжка вона знову поцілувала мене. Я зняв з неї футболку, щоб попестити її груди, вона щось прошепотіла, але я не зрозумів. Я присів перед нею навколішки, стягнув панчохи та трусики, потім уткнувся обличчям їй між ніг. Щілинка була волога, відкрита… Від неї добре пахло. Вона застогнала й повалилась на ліжко. Я швидко роздягнувся й увійшов у неї. Мій член був гарячий, його пронизував різкий солодкий біль насолоди: «Валері, — прошепотів я, — я не зможу довго протриматись, я надто збуджений». Вона притягла мене щільніші до себе і прошепотіла на вухо: «Йди до мене…» У цю мить я відчув, як стінки її піхви зімкнулись, обтиснувши мій член. Було таке враження, наче я розчиняюся у просторі, тільки мій член, крізь який пройшла неймовірно сильна хвиля задоволення, був живий. Я довго та потужно кінчав; вже наприкінці я збагнув, що кричу. Заради такої миті я був готовий віддати життя.

Жовті й блакитні риби плавали навколо мене. Я стояв у воді в кількох метрах від залитої сонцем поверхні землі. Валері стояла трохи далі перед кораловим рифом. Ми обоє були абсолютно голі. Я знав, що цим відчуттям невагомості я був зобов’язаний змінам у щільності океану, проте дуже здивувався, що можу вільно дихати. Кількома змахами рук я догнав її. Риф був усипаний різними сріблястими зіркоподібними організмами, які світились. Одну руку я поклав їй на груди, другу — на живіт. Вона зігнулась, її сідниці торкнулись мого члена.

Я прокинувся в тому ж положенні; було ще темно. Я злегка розсунув сідниці Валері, щоб знов увійти в неї. Одночасно я почав ніжити її клітор. Вона застогнала. Я зрозумів, що Валері прокинулась. Вона підвелась і стала навколішки. Я проникав усередину все сильніше і глибше і відчував, що вона була вже на межі. Її дихання почастішало. У момент оргазму вона різко звилась й несамовито вигукнула та так і залишилась лежати, не рухаючись, мов статуя. Я відсунувся і ліг поруч. Вона розслабилась і оповила мене собою. Піт стікав з нас. «Так приємно прокидатися від задоволення…» — сказала вона, поклавши руку мені на груди.

Коли я знову прокинувся, вже зовсім розвиднілося; я був у ліжку сам. Я встав і вийшов зі спальні. Інша кімната була і справді величезною з високими стелями. Книжні полиці тяглись уздовж мезоніну над диваном. Валері не було. На столі в кухні вона поклала хліб, сир, масло та варення. Я налив собі кави і знову ліг у ліжко. Вона повернулася за десять хвилин з круасанами та шоколадними булочками і занесла все у спальню. «На вулиці страшенно холодно», — промовила вона роздягаючись. Мені знову пригадався Таїланд.

«Валері, — нерішуче спитав я, — що ти в мені знайшла? Я не вродливий та й не веселий; я не можу збагнути, що в мені є такого привабливого?» Вона подивилась і нічого не відповіла. З одягу на ній залишились лише трусики. «Я серйозно, — продовжував наполягати я. — Мене треба здати в утиль, я ж уже вийшов в тираж, та й людина я не товариська, зі мною жінка приречена на нудьгу. А тут ти: мила, весела, лагідна… Мені приємно з тобою. Але я не збагну. Мені здається, ти шукаєш у мені щось таке, чого насправді немає. Може, ти й розчаруєшся…» Валері усміхнулась. Мені здалося, що дівчина не наважується говорити; потім вона торкнулася рукою мого органу і наблизилась до мене. В одну мить у мене відразу все напружилося. Вона обмотала мій член пасмом свого волосся, а потім почала активно працювати пальцями. «Я не знаю… — прошепотіла вона, продовжуючи свою роботу. — Це добре, що ти не впевнений у собі. Я дуже хотіла тебе протягом усієї мандрівки. Це був справжній жах. Я думала про це щоночі». Вона сильніше здавила мої яйця, обхвативши їх всією долонею. Другою рукою вона взяла трохи малинового конфітюру і обмазала ним мій член; потім почала ретельно злизувати його. Задоволення нестримно піднімалося в мені. Я розсунув ноги у відчайдушній спробі стриматись. Ніби граючись зі мною, вона почала рухатися більш енергійно, здавлюючи губами мій член. Коли її язичок почав лоскотати голівку, я кінчив прямо у її напіврозтулений рот. З якимось гарчанням вона проковтнула, потім обхватила своїми губами мій член, щоб зібрати останні краплини. Неймовірна розслабленість обволікала мене, мов хвиля, яка поступово проникала в кожну вену, кожен капіляр. Вона кінчила і простяглась поруч зі мною.

— Тридцять першого грудня вночі я мало не постукала у твій номер; але ж не наважилась. Я була переконана, що між нами нічого не вийде; найгіршим було те, що я навіть не могла розсердитися на тебе. У групових мандрівках люди багато спілкуються, але це завжди удаване приятелювання, бо вони точно знають, що потім ніколи не побачаться. Дуже рідко товариські стосунки переростають у сексуальні.

— Ти так вважаєш?

— Я переконана в цьому. З цього приводу проводилися спеціальні дослідження. Це характерно і для курортів та будинків відпочинку, де така ситуація становить серйозну проблему, бо саме в цьому і полягає їх єдиний козир. Вже протягом десяти років відвідування курортів знижується, тоді як ціни помітно зменшились. Єдине більш-менш правдоподібне пояснення полягає в тому, що сексуальні відносини у відпустці стали майже неможливими. Це менше стосується лише місць відпочинку з чітко спрямованою гомосексуальною клієнтурою, як, наприклад, Корфу чи Ібіца.

— А ти дуже обізнана в цьому питанні, — здивовано промовив я.

— Це нормально, адже я працюю у сфері туризму. — Вона невимушено усміхнулась. — Це теж невід’ємна складова групових поїздок: люди дуже мало говорять про своє професійне життя. Це щось на зразок ігрового доповнення, спрямованого на те, що організатори турів називають «радістю нового відкриття». За взаємною згодою учасники уникають серйозних небажаних тем, як то робота чи секс.

— А де ти працюєш?

— У «Нувель Фронтьєр».

— Отже, ти їздила зі своїх професійних обов’язків? Готувала доповідь, чи не так?

— Ні, я справді була у відпустці. Звичайно, мені зробили добру скидку. Я вже п’ять років працюю в цьому агентстві, але вперше вирішила скористатись їхнім туром.

Готуючи салат з помідорів та моцарелли,[43] Валері розповіла мені про своє професійне життя. У березні 1990 року за три місяці до випускних іспитів у школі вона почала замислюватись, навіщо їй потрібне навчання і чого вона прагне досягти в цьому житті. З неймовірними труднощами її брату пощастило вступити до Геологічного інституту в Нансі; він тільки-но отримав диплом. Його кар’єра інженера-геолога, схоже, буде продовжуватись на шахтах чи нафтових платформах, у будь-якому разі — далеко від Франції. Він любив мандрувати. Валері теж мала певну схильність до мандрівок, тому й вирішила вступити до професійного училища за спеціальністю «Туризм». Інтелектуальна ретельність, необхідна для тривалого навчання, здавалося, була не для неї.