TextBook — Атож, вирушили ми раненько.
— Обідати скоро будете?
— Хоч зараз, — сказав я. — А що там є?
— Все, що хочете. Зараз дівчина принесе картку.
Дівчина принесла меню. Джон прокинувся. Меню було написане чорнилом на картонці і вставлене в дерев'яну оправку.
— Ось маємо Speisekarte, — сказав я Джонові.
Він глянув на мене. Очі його були ще сонні.
— Може, вип'єте з нами? — спитав я господаря.
Він підсів до нашого столика.
— Ці селяни — просто тварюки, — сказав він.
— Цього, що був тут, ми бачили на кладовищі, коли входили в містечко.
— То ховали його дружину.
— Он як.
— Тварюка він. І всі вони тварюки.
— Чому ви так кажете?
— Ви навіть не повірите… Неможливо повірити, щб він вчинив.
— А розкажіть.
— Просто неможливо повірити… — Господар обернувся до гробаря. — Франце, йди-но сюди.
Гробар підійшов до нас, забравши свою чвертку з вином та чарку.
— Панове щойно повернулися з гір, — сказав господар.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧОЛОВІКИ БЕЗ ЖІНОК КНИГА ОПОВІДАНЬ“ на сторінці 93. Приємного читання.