TextBook — Що тебе держить при цьому ділі, Маноло? — спитав Суріто. — Чому ти не відріжеш своєї колети?
— Не знаю, — відказав Мануель.
— Ти ж літами майже такий, як я, — сказав Суріто.
— Не знаю, — повторив Мануель. — Не можу я без цього. Єдине, що я хочу, це мати рівні шанси. А покинути несила, Маносе.
— Неправда.
— Ні, правда. Я вже пробував покинути.
— Я розумію, воно важко. Але інакше не можна. Тобі треба піти з арени, піти назавжди.
— Не можу. Та й останнім часом у мене добре виходило.
Суріто глянув йому в обличчя.
— Ти ж оце щойно з лікарні.
— Але доти все було чудово.
Суріто промовчав. Він узяв блюдечко і вилив у чарку розхлюпаний коньяк.
— Газети писали, що ніколи не бачили кращої фаени, — сказав Мануель.
Суріто дивився на нього.
— Ти ж знаєш — коли зі мною все гаразд, я виступаю добре, — провадив своєї Мануель.
— Ти вже застарий, — сказав пікадор.
— Ні,— заперечив Мануель. — Ти на десять років старший за мене.
— Я — зовсім інше.
— Ніякий я ще не старий, — сказав Мануель.
Запала мовчанка. Мануель дивився на пікадорове обличчя.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧОЛОВІКИ БЕЗ ЖІНОК КНИГА ОПОВІДАНЬ“ на сторінці 10. Приємного читання.