TextBook Обидва помовчали. Пікадор Суріто дивився на Мануелеве бліде обличчя. Мануель дивився на величезні пікадорові руки, що згортали газету, перше ніж сховати її в кишеню.
— Я маю до тебе прохання, Маносе, — сказав Мануель.
Маносдурос — Тверді Руки — було прізвисько Суріто. Щоразу, коли він чув його, то мимоволі згадував про свої ручиська. От і тепер зніяковіло поклав їх на стіл перед собою.
— Треба б випити, — сказав він.
— Атож, — сказав Мануель.
Підійшов офіціант, тоді вийшов і знову повернувся. Відходячи, він озирнувся на двох чоловіків за столиком.
— Яке прохання, Маноло? — Суріто поставив чарку на стіл.
— Чи не допоміг би ти мені завтра ввечері покласти двох биків? — спитав Мануель, дивлячись через стіл на Суріто.
— Ні,— відказав Суріто. — Я більше не виступаю.
Мануель втупив очі в чарку. Він сподівався такої відповіді — і почув її. Атож, почув.
— Вибачай, Маноло, але я більше не виступаю… — Суріто дивився на свої руки.
— Та що вже там, — сказав Мануель.
— Я надто старий, — пояснив Суріто.
— Я ж просто спитав, — сказав Мануель.
— Кажеш, завтра ввечері?
— Еге ж. Я подумав, що якби мені доброго пікадора, то я цілком міг би впоратись.
— Скільки тобі дають?
— Триста песет.
— Мені, пікадорові, й то більше платять.
— Знаю, — сказав Мануель. — Я навіть не мав права тебе просити.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧОЛОВІКИ БЕЗ ЖІНОК КНИГА ОПОВІДАНЬ“ на сторінці 9. Приємного читання.