TextBook — Усе було чудово, доки мене не поранено, — знову озвався Мануель. — Було б тобі побачити той бій, Маносе, — додав він докірливо.
— Не хочу я бачити твоїх боїв, — відказав Суріто. — Я надто нервую.
— Ти вже давно не бачив мене.
— Надививсь я на тебе донесхочу.
Суріто позирнув на Мануеля, уникаючи його погляду.
— Треба кінчати, Маноло.
— Не можу, — відповів Мануель. — Кажу ж тобі, тепер у мене добре виходить.
Суріто подався вперед; його руки так само лежали на столі.
— Слухай, я виступлю з тобою завтра, та якщо ти не впораєшся, то кинеш це діло. Згода? Обіцяєш?
— Авжеж.
Суріто з полегкістю відхилився на стільці.
— Треба кидати, — сказав він. — Годі вже дурня клеїти. Треба відрізати колету.
— Не доведеться кидати, — заперечив Мануель. — Побачиш сам. Я маю що показати.
Суріто підвівся. Йому набридло переконувати Мануеля.
— Мусиш кинути, — сказав він. — Я сам відріжу тобі колету.
— Не відріжеш, — сказав Мануель. — Не буде за що.
Суріто гукнув офіціанта.
— Ходімо, — сказав Мануелеві.— Ходімо до мене.
Мануель нагнувся і витяг з-під стільця валізу. Він був задоволений. Отже, Суріто виступить разом з ним. Це ж найкращий пікадор. Тепер усе буде гаразд.
— Ходімо до мене, чогось поїмо, — сказав Суріто.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧОЛОВІКИ БЕЗ ЖІНОК КНИГА ОПОВІДАНЬ“ на сторінці 11. Приємного читання.