Розділ «ЧОЛОВІКИ БЕЗ ЖІНОК КНИГА ОПОВІДАНЬ»

Служниця принесла яєчню з шинкою і забрала рештки грейпфрута.

— Дайте мені ще склянку молока, — сказав їй Джек.

Вона вийшла.

— Ти казав, що заклав п'ятдесят тисяч на Уолкотта, — відповів я.

— Це правда, — сказав Джек.

— То великі гроші.

— Оце мене трохи й непокоїть, — сказав Джек.

— Усяке може статися.

— Ні,— сказав Джек. — Йому страх як потрібне чемпіонство. Тут у них спільний інтерес.

— Хто зна, як воно буде.

— Ні. Він хоче стати чемпіоном. Для нього це дорожче за іроші.

— П'ятдесят тисяч — сила грошей,— сказав я.

— Це діло певне, — сказав Джек. — Я не можу перемогти. Ти ж сам знаєш, що мені його ніяк не побити.

— До останньої хвилини є якийсь шанс.

— Ні,— сказав Джек. — Мені вже кінець. Діло цілком певне.

— Як ти себе почуваєш?

— Непогано, — відповів Джек. — Добре виспатись — ось що мені було потрібне.

— Тобі ще може поталанити.

— О, я влаштую їм виставу, — сказав Джек.

Після сніданку Джек замовив міжміську розмову з дружиною. Він зачинився у телефонній будці.