— Якби ці штуки робив Бельмонте, вони б тут усі показилися, — сказав помічник Ретани.
Суріто промовчав. Він не зводив очей з Мануеля, що стояв посеред арени.
— Звідки хазяїн викопав цього дивака? — спитав помічник Ретани.
— З лікарні,— відповів Суріто.
— Отам-таки й знову буде, і то скоро, — сказав помічник Ретани.
Суріто обернувся до нього.
— Постукай, — звелів він, показуючи на бар'єр.
— Та я ж просто пожартував, — сказав помічник Ретани.
— Постукай по дереву.
Помічник Ретани нахилився і тричі стукнув по бар'єру.
— А тепер дивися, — сказав Суріто.
Посеред арени, під дуговими лампами, Мануель став на одне коліно проти бика і обома руками підняв мулету; бик, задерши хвоста, кинувся на нього.
Мануель ухилився від рогів, а коли бик кинувся знову, він крутнув мулету півколом, так що той упав на передні ноги.
— Та він же добрячий матадор, — сказав помічник Ретани.
— Ні,— озвався Суріто.
Мануель устав і з мулетою в лівій руці, а шпагою — в правій уклонився на оплески з темних рядів.
Бик важко підвівся і чекав, низько понуривши голову.
Суріто щось сказав ще двом юнакам з квадрильї, і ті вибігли на арену й стали позаду Мануеля, тримаючи в руках плащі. Тепер за ним стояли четверо. Ернандес був коло нього весь час, відколи він уперше вийшов з мулетою. Фуентес, високий, спокійний, держав плащ біля грудей, незворушно дивлячись на все. А оце підійшли ще двоє. Ернандес показав їм стати по одному з кожного боку. Мануель стояв сам обличчям до бика.
Мануель махнув рукою до юнаків з плащами, щоб відійшли. Обережно відступаючи, ті побачили, що обличчя його бліде і зрошене потом.
Невже вони не знають, що треба триматися далі? Чого лізуть бикові перед очі зі своїми плащами, коли його вже загнано і зупинено на місці? Без того доволі мороки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧОЛОВІКИ БЕЗ ЖІНОК КНИГА ОПОВІДАНЬ“ на сторінці 20. Приємного читання.