TextBook — Це нічого не дасть. Якщо хочеш, можемо й поїхати. Але я не витримаю тихого життя в провінції. Навіть з коханим.
— Знаю.
— Погано, га? Я б сказала, що кохаю тебе, але ти й сам знаєш.
— І ти знаєш, що я тебе кохаю.
— Давай помовчимо. Слова тільки роз'ятрюють душу. Я поїду від тебе, поїду геть. Та й Майкл повертається.
— Чого ти хочеш їхати?
— Так краще для тебе. І для мене.
— Коли ти їдеш?
— Як тільки зберуся.
— Куди?
— в Сан-Себастьян.
— А не можна нам разом?
— Ні. Після всіх наших розмов це було б мукою.
— Ми ні до чого не домовилися.
— Ох, ти все знаєш не гірше, йіж я. Облиш, любий.
— Авжеж, — сказав я. — Я знаю, що ти маєш рацію. Просто я розклеївся, а коли я розклеююсь, то верзу всілякі дурниці.
Я сів, нахилився, знайшов свої черевики під ліжком, узувся. Потім встав.
— Не дивися так, любий.
— А як накажеш дивитися?
— Ох, не блазнюй. Я їду завтра.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 38. Приємного читання.