TextBook Вона поцілувала мене в лоб.
— Ох, Брет, я так кохаю тебе.
— Любий, — сказала вона. Потім — Хочеш, щоб я спровадила його?
— Ні. Він симпатичний.
— Я спроваджу його.
— Не треба.
— Вирішено. Зараз спроваджу.
— Не можна ж отак раптово.
— Не можна, кажеш? Ось посидь тут. Він на мене молиться ясно?
Вона вийшла з кімнати. Я ліг долілиць на ліжко. Мені було зовсім зле. Я чув їхні голоси, але не дослухався. Брет повернулася й сіла на ліжко.
— Бідолахо мій любий! — Вона погладила мене по голові.
— Що ти йому сказала? — Я лежав, одвернувшись. Я не хотів бачити її.
— Послала його по шампанське. Він страшенно любить купувати шампанське. — І трохи згодом: —Тобі легше, любий? Голова ще болить?
— Уже не так.
— Лежи спокійно. Він подався на інший кінець міста.
— Чи не могли б ми жити разом, Брет? Невже не могли б просто жити разом?
— Мабуть, не могли б. Я б тебе зраджувала на кожнім кроці. Ти б цього не витримав.
— А тепер же витримую.
— Тепер — зовсім інше. Тут я винна, Джейку. Така вже я вдалася.
— Може, хоч на якийсь час поїдемо з Парижа?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 37. Приємного читання.