— Я давно збираюся, — сказав Крам. — Та хіба ж вирвешся, коли вдома жінка, діти…
— А в теніс ти граєш? — спитав Вулсі.
— Який там теніс, — сказав Крам. — Цього року ще не брав до рук ракетки. Кілька разів хотів вирватися, але як неділя, то дощ, та й на корт не протовпишся.
— В англійців і в суботу вихідний, — докинув Вулсі.
Щастить тим паразитам, — сказав Крам. — Але побачите.
Колись я покину гарувати на агентство. Отоді вже не сидітиму ані дня в місті…
А що ще людині треба? Жити за містом і мати своє авто.
— Я вже запланував собі машину на наступний рік.
Я постукав по скляній перегородці. Шофер загальмував.
— Я приїхав, — сказав я. — Ходімо, вип'ємо по чарці.
— Ні, дякую, брате, — відповів Крам.
Вулсі похитав головою.
— Мені треба обробити те, що він там набалакав.
Я сунув Крамові в руку двофранкову монету.
— Ти з глузду з'їхав, Джейку, — сказав він. — Я сам заплачу. Однаково ж платить редакція.
— То нехай платить моя.
Я махнув їм на прощання рукою. Крам висунув голову.
— Ти будеш на денному прийомі в середу?
— Обов'язково.
Я піднявся до себе ліфтом. Мене чекав Роберт Кон.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 24. Приємного читання.