Розділ «І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/»

— Він схожий на Вільяльту, — сказав Ромеро, дивлячись на Білла. — Правда ж, Рафаелю, він схожий на Вільяльту?

— Я цього не помічаю, — сказав оглядач.

— Ні, справді,— мовив Ромеро по-іспанському, — він страшенно схожий на Вільяльту. — А що робить отой ваш п'яний приятель?

— Нічого.

— Тому й п'є?

— Ні. Він збирається одружитись із цією сеньйорою.

— Скажи йому: в бика нема нічого, окрім пупка! — загорлав Майкл, зовсім п'яний, з іншого кінця столу.

— Що він каже?

— Він п'яний.

— Джейку! — знову гукнув Майкл. — Скажи йому, що в бика нема нічого, окрім пупка!

— Ви зрозуміли? — спитав я.

— Так.

Я не бентежився, бо був певен, що він не зрозумів.

— Скажи йому, що Брет хоче подивитись, як він надягає свої зелені штани.

— Цить, Майкле.

— Скажи йому, Брет аж помирає, так хоче знати, як він залазить у ті свої штани.

— Цить.

Ромеро тим часом крутив у руці порожню чарку й розмовляв з Брет. Брет говорила по-французькому, а він — по-іспанському й трохи по-англійському й сміявся.

Білл наповнив чарки.

— Скажи йому, що Брет хоче прийти до…