Розділ 24 Голосування

— Може, ти будеш така добра і поясниш, де ти була увесь цей час?

О, чорт!

— У мене були… невідкладні справи.

Він підняв брови, очікуючи на логічне пояснення. Я наповнила рот повітрям, а тоді голосно видихнула.

— Не знаю, що сказати тобі, тату. Просто сталося непорозуміння. Спочатку один бовкнув, тоді інший перебрехав, і покотилося.

Чарлі чекав, на його обличчі читалася недовіра.

— Розумієш, Аліса сказала Розалії, що я стрибнула зі скелі…

Я ретельно добирала слова, щоб триматися правди настільки близько, аби моє невміння брехати переконливо не видало б мене, але перш ніж я продовжила, вираз Чарлі нагадав мені, що йому нічого не відомо про стрибки зі скелі.

Ой. Я тільки підлила олії у вогонь.

— Гадаю, я ще про це тобі не розповідала, — вичавила я з себе. — Нічого страшного. Просто розвага така. Ми плавали з Джейком. У будь-якому разі Розалія розказала про це Едвардові, і він засмутився. Просто вона випадково бовкнула йому, що я хотіла накласти на себе руки чи щось таке. Едвард не відповідав на телефонні дзвінки, тож Аліса потягнула мене до… Лос-Анджелеса, щоб пояснити йому все тет-а-тет.

Я знизала плечима, відчайдушно сподіваючись, що Чарлі не придиратиметься й задовольниться моїм поясненням. Обличчя Чарлі завмерло.

— Ти намагалася накласти на себе руки, Белло?

— Звісно, що ні. Просто ми з Джейком розважалися. Пірнання зі скелі. Діти з Ла-Пуша постійно це роблять. Як я й казала, нічого страшного.

Обличчя Чарлі почервоніло — тепер воно не було нерухомим, воно палало від люті.

— Все одно не розумію, яке діло до цього всього Едварду Каллену? Він просто взяв і кинув тебе…

Я його перебила:

— Ще одне непорозуміння. Його обличчя знову спалахнуло.

— Значить, він повернувся?

— Я точно не знаю. Але гадаю, що всі Каллени повернулися. Він похитав головою, вена на його чолі напружено пульсувала.

— Я хочу, щоб ти трималася якомога далі від нього, Белло. Я йому не довіряю. Він не заслуговує на тебе. Я не дозволю йому знову завдати тобі болю.