Розділ 24 Голосування

— І вона б хотіла, щоб ти краще стала однією з вічно проклятих, ніж вийшла заміж, — він похмуро всміхнувся.

— Ти гадаєш, це смішно?

— Белло, якщо ти порівнюєш виконання шлюбних обов’язків з обміном своєї душі на вічність у подобі вурдалака… — він похитав головою. — Якщо ти недостатньо смілива, щоб одружитися зі мною, то…

— Гаразд, — втрутилась я. — А що як я погоджуся? Що як накажу тобі відвезти мене до Лас-Вегаса просто зараз? Хочеш сказати, що я стану вампіром через три дні?

Він усміхнувся, його білі зуби світилися в темряві.

— Звісно, — мовив він, явно блефуючи. — Я піджену свою машину.

— Чорт, — пробурмотіла я. — Я згідна на вісімнадцять місяців.

— Так діла не буде, — мовив він усміхаючись. — Мені до вподоби саме така умова.

— Добре. Коли я закінчу школу, то одразу попрошу допомоги Карлайла.

— Ну, якщо це й справді те, чого ти хочеш, — Едвард знизав плечима, і його посмішка стала зовсім безневинною.

— Ти просто неможливий, — рявкнула я. — Ти — справжнє чудовисько.

Він захихикав.

— Може, саме через це ти не хочеш вийти за мене? Я знову застогнала.

Він нахилився наді мною; його темні мов ніч очі розтоплювали, і плавили, і розхитували мою рівновагу.

— Будь ласка, Белло? — його подих обпалив моє обличчя.

Якусь мить я не могла згадати, як дихати. Коли ж прийшла до тями, то швидко потрусила головою, намагаючись прочистити свій затуманений розум.

— Можливо, ти б погодилася, якби я заздалегідь подбав про обручки?

— Ні! Жодних обручок! — майже закричала я.

— О, нарешті ти докричалася, — прошепотів Едвард.

— Ой.