Розділ «7. Саламандра»

— Тут багато таємниць, — Петра перейшла на шепіт. — Тільки не пхай туди свого носа. З останнім солдатом, який намагався це зробити, стався жах. Коли його знайшли, він звисав ногами зі стелі, головою в унітаз.

— Отож я не перший, хто ставить запитання.

— Запам’ятай мої слова, хлопчику. — Слово «хлопчику» прозвучало дружньо, не зверхньо. — Більше правди, ніж треба, вони не відкриють ніколи. Проте кожна мисляча дитина знає, що в науці сталися великі зміни з часів старого Мазера Ракхема й Переможного флоту. Очевидно, що тепер ми навчилися контролювати силу тяжіння, тобто вмикати й вимикати її, змінювати напрям чи навіть відображати. Я думала про різні речі, які можна робити зі зброєю сили тяжіння й гонками сили тяжіння на космічних кораблях. І уявляла, як космічні кораблі рухаються поблизу планет. Можливо, відображуючи власну силу тяжіння планети на себе, тільки зі зворотного напряму, відривають від них великі шматки й спрямовують її на менший об’єкт. Та вони мовчать.

Ендер зрозумів навіть більше, ніж вона сказала. Маніпуляції з силою тяжіння — одне, а хитрощі офіцерів — геть інше. Та головна думка: вороги — не інші армії, а дорослі. Вони ніколи не говорять правди.

— Ходімо, хлопчику, — покликала Петра. — бійцівська кімната готова. Рука в Петри міцна, ворога вб’є вона. — Петра захихотіла. — Вони називають мене поетеса Петра.

— А ще кажуть, що ти навіжена.

— Можеш повірити, малий.

У сумці в Петри було десять куль-мішеней. Однією рукою Ендер тримав її за костюм, другою притримувався за стіну, щоби вона з силою кинула кулі в різних напрямках. Вони відскакували при нульовому тяжінні.

— Відпусти, — попросила Петра.

Вона відсунулася, навмисне крутнувшись, і кількома вмілими рухами руки вирівнялася й почала цілитися в кулі-мішені одна за одною. Коли вона кинула першу, її світло з білого стало червоним. Ендер знав, що зміна кольору тривала менше двох хвилин. Коли вона взяла останню кулю, лише одна встигла знову стати білою.

Петра точно відскочила від стіни й на високій швидкості повернулася до Ендера. Він спіймав її, допоміг погасити швидкість і приземлитися — одна з перших технік, засвоєна ним, ще коли він був початківцем.

— Ти добре справляєшся, — зауважив Ендер.

— Не краще за інших. Ти теж це освоїш.

Вона навчила тримати руку прямо й цілитися всією рукою.

— Більшість солдатів не розуміють, що чим далі розташовується ціль, тим довше слід утримувати промінь у межах кола приблизно в два сантиметри. Це різниця між десятою частиною секунди й половиною секунди, проте в битві то значний час. Багато солдатів уважають, що промахнуться, просто вони надто швидко рухаються. Не можна розмахувати бластером, наче мечем, — слід цілитися.

Петра використала кулеверт, аби повернути кулі, а тоді поволі, одну за одною, запустила їх знову. Ендер стріляв по них і щоразу хибив.

— Чудово, — похвалила Петра, — поганих навичок не маєш.

— Хороших також, — зітхнув Ендер.

— Я тебе навчу.

Того ранку вони нічого особливого не досягли, в основному розмовляли. Як думати, коли прицілюєшся? Треба одночасно тримати в голові свій рух, а також рух ворога. Слід випростовувати руку й цілитися всім тілом, щоб у випадку замороження руки все одно можна було вистрілити. Зрозумій, на якому положенні спускового гачка бластер починає стріляти та балансуй, тримаючи спуск напоготові. Розслаб тіло, не напружуйся — адже це змушує тебе тремтіти.