Розділ «11. Veni, vidi, vici Прийшов. Побачив. Переміг»

Прийшов. Побачив. Переміг

— Ви що, і справді збираєтеся проводити битви за таким графіком?

— Так.

— Але ж він отримав армію лише три тижні тому.

— Я вже казав вам. Ми обрахували на комп’ютері ймовірні результати. І ось що, за ними, Ендер робитиме.

— Нам необхідно вивчити його, а не довести до нервового зриву.

— Комп’ютер знає його краще за нас.

— Комп’ютеру не властиве співчуття.

— Якщо ви хочете бути милосердним, ідіть у монастир.

— А тут, по-вашому, що, не монастир?

— Це найкраще місце для Ендера. Ми розкриємо весь його потенціал.

— Не ліпше дати йому покомандувати років зо два? Діти зазвичай б’ються раз на два тижні після тримісячної підготовки. Чи зможе Ендер витримати таке навантаження?

— А у нас є два зайвих роки?

— Знаю. Я просто уявляю, яким стане Ендер через рік. Змученим, зношеним, абсолютно ні до чого не придатним, тому що вимушений був робити неможливе. Та й хто витримає, якщо так ганяти?

— Комп’ютер попереджений, що найвищий пріоритет — це збереження працездатності учня після проходження програми навчання.

— Цікаво, до чого він буде придатним…

— Послухайте, полковнику Графф, якщо пам’ятаєте, це ви наполягали на такій програмі, хоча я заперечував.

— Так, ваша правда. Не обтяжуйте себе, нехай воно буде на моїй совісті. Але моє прагнення принести в жертву маленьких дітей заради порятунку людства, слабне. Полемарх прагне зустрічі з Гегемоном. Схоже, російська розвідка стурбована тим, що дехто з активних громадян Америки обговорює в Інтернеті можливості використання Міжнародного флоту проти країн Східного блоку, щойно жучари будуть винищені.

— То справа майбутнього.