Розділ «5. Ігри»

— Дозвольте висловити захоплення. Перелам руки — свідчення майстерності.

— Це сталося випадково.

— Справді? А я вже видав наказ, де оголосив вам подяку.

— Він перестарався. Той другий вилупок тепер герой, що може погано вплинути на підготовку решти. Я гадав, що він покличе на допомогу.

— На допомогу? Мені здавалося, що ви цінуєте його здатність самостійно долати проблеми. Адже там, нагорі, коли проти нього буде весь флот ворога, на допомогу, клич не клич, до нього ніхто не прийде.

— Звідки я міг знати, що той цуцик вилетить із крісла? А потім ще так невдало вріжеться у перегородку?

— Недарма кажуть, що військові тупі. Якби ви мали якісь мізки, то зробили б кар’єру, скажімо, страхового агента.

— Ви теж мудрагель!

— Хоч би там як, а доведеться визнати, що ми — другий ґатунок. А втім, доля людства залежить від нас. Зараз ми можемо насолоджуватися відчуттям всевладності, а якщо програємо — не залишиться кому нас розкритикувати.

— Не замислювався над цим, та все одно краще не програвати.

— Подивимося, чи витримає Ендер. А якщо ні, якщо він уже втрачений для нас, то хто буде наступним? Хто?

— Пішов укладати список.

— А заразом поміркуйте, як пришпорити Ендера.

— Про це я вам уже казав — його необхідно повністю ізолювати. Він має переконатися, що за жодних обставин йому ніхто ніколи ніяк не допоможе. Варто йому зрозуміти, що існує легкий шлях, — він стане для нас непотрібним.

— Твоя правда. Якщо він буде впевнений, що має друга, — це кінець усьому.

— Друзів йому мати можна. Батьків — не потрібно.

Коли Ендер увійшов, усі вже обрали собі ліжка, і він зупинився на порозі кубрика, дивлячись на єдине вільне спальне місце — нижнє біля дверей. Стеля була настільки низькою, що Ендер міг дотягнутися до неї рукою. Нижні ліжка лише ледь височіли над підлогою. Хлопці мовчки спостерігали. Ендер одразу усвідомив, що погодившись лягти на найгірше місце, він дасть привід для нових знущань, але вигадати, як викрутитися з цього становища, йому не вдавалося.

Нарешті він посміхнувся й вимовив без натяку на сарказм, ніби йому справді дісталося найкраще місце:

— Дякую, це класно, що мені не доведеться просити нижнє місце біля дверей.