Розділ «Частина V»

— Твій Халед,— ніжно мовила вона.— Наш Халед.

— Він живий?

— Саме так.

— Алгамдулілла. І він тут?

— Я б добре заплатила, щоб побачити тут Халеда. Ні, він має свій ашрам, у долині.

Твердий безкомпромісний палестинець був членом ради Хадера. Він був з нами під час контрабандної місії в Афганістані. Він убив людину, близького друга, бо той загрожував усім нам, а потім пішов у сніг сам і без зброї.

Я був його другом, близьким другом, але нічого не чув про повернення Халеда в місто чи про ашрам.

— Ашрам?

— Так,— зітхнула Карла.

Її вираз обличчя й манера поведінки змінилися. Вона здавалася знудженою.

— Який ашрам?

— Прибутковий,— сказала вона.— Там просто магічне меню. Це він забезпечив. Кімнати для медитації, йоги, масажу, ароматерапії та ритуальних співів. Вони багато співають. Наче ніколи не чули про фанк.

— І він розташований біля підніжжя цієї гори ?

— На початку долини, що на західному боці.

Вона насуплено позіхнула.

— Абдулла постійно туди ходить,— розповіла вона.— Хіба він тобі не казав?

Щось у мені похитнулося. Я радів, що Халед живий і здоровий, але заповітна дружба почувалася зрадженою, а серце затнулося.

— Це неправда.

— Правда буває двох видів,— ніжно розсміялася Карла.— Та, яку ти хочеш почути, і та, яку повинен.

— Не починай знову.