— Я не можу піти, Ліне,— зітхнув він.— Ми були б гарною командою, це правда, але я не можу піти.
— Хлопець Тарик.
— Так. Він — племінник Хадербгая і моя відповідальність.
— Але чому? Ти ніколи не пояснював.
На його обличчі з’явилася м’яка сумна посмішка, яка відображала спогади про гіркий крах, що згодом привів до успіху.
— Хадербгай урятував мені життя,— нарешті мовив Абдулла.— Я був молодим іранським солдатом, який утікав від війни з Іраком. І потрапив у халепу в Бомбеї. Хадербгай втрутився. Я не розумів, чому всемогутній дон вирішив урятувати мене від загибелі, яку накликали мої гордощі й норов.
Він був зовсім близько біля мене, але голос звучав наче здалеку, десь аж з-за валунів.
— Коли він викликав мене до себе на аудієнцію, та розповів, що питання вже врегульоване, і запевнив, що небезпека зникла, а я запитав, як можу відплатити за все це,— провадив Абдулла.— Хадербгай довго посміхався. Ти дуже добре знаєш цю посмішку, Ліне, брате.
— Знаю. Ще й досі інколи її відчуваю.
— А потім він змусив мене пролити власну кров своїм же ножем і присягнутися на тій крові берегти його племінника Тарика, і якщо буде така необхідність, то навіть віддати за хлопчину життя, поки ми обоє будемо на цьому світі.
— Він був майстром угод з дияволом.
— О так,— тихо промовив Абдулла, поки ми сиділи, дивлячись один на одного.— Але саме тому я не можу просто забути про те, чим займається Санджай. Є речі, яких ти не розумієш. Речі, про які я не можу тобі розповісти. Але Санджай може накликати вогонь на наші голови, а може й на все місто. Жахливий вогонь. Хлопчина Тарик у небезпеці, і я зроблю все можливе, щоб він залишився у безпеці.
Ми довго мовчки дивились один на одного, не посміхаючись, але все-таки спокійно. Нарешті Абдулла підвівся й ляснув мене по плечу.
— Тобі потрібно буде більше зброї,— сказав він.
— У мене є два пістолети.
— Саме так. Тобі потрібно більше зброї. Залиш це мені.
— У мене достатньо зброї,— запевнив я, починаючи розуміти.
— Залиш це мені.
— Мені не потрібна нова зброя.
— Усім потрібна нова зброя. Навіть арміям потрібна нова зброя, а в армії хороші арсенали. Залиш це мені.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь гори» автора Грегорі Девід Робертс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина V“ на сторінці 19. Приємного читання.