Розділ «Частина IV»

Я глянув на інших і приєднався до гри.

— А як щодо тебе, Кавіто? — поцікавивсь я.— Який твій улюблений злочин?

— Хіть,— заявила вона.

— Хіть — це гріх,— уточнив я.— А не злочин.

— Я так їй і сказав,— додав Навін.

— Це мій тип злочину,— зауважила вона.

Дівія почала безконтрольно хихотіти, заразивши сміхом увесь стіл.

— А ти що скажеш, Дідьє?

— Лжесвідчення, звісно ж,— вирішив він.

— Чи можна в це повірити? — запитав я.

— Присягаєшся? — доповнив Навін.

— Я обираю цей злочин,— провадив Дідьє,— бо лише брехня врятує світ від вічного нещастя.

— А хіба чесність — це не неписана правда? — насміхався Навін.

— Ні, ні! Чесність — це альтернативна правда. На світі немає нічого більш руйнівного для правди чи лютого для інтелекту, ніж людина, яка наполягає на тому, щоб бути повністю і цілком чесною.

— Абсолютно з тобою згодна,— погодилася Дівія, піднімаючи келиха для тосту.— Коли кортить чесності, я записуюся до лікаря.

Дідьє пом’якшав від такого заохочення.

— До тебе підкрадаються і шепочуть: гадаю, тобі потрібно про це знати. А потім намагаються знищити твою впевненість і твоє життя своїми огидними фрагментами правди. Видають якийсь уривок огидної правди, який просто не можуть тобі не розповісти. Те, чого тобі краще не знати. Те, за що ти здатен зненавидіти. Те, за що ти вже ненавидиш. І навіщо люди це роблять? Чесність! Їхня отруйна чесність змушує це робити! Ні! Краще подаруйте мені винахідливу брехню замість огидної чесності.

— Чесно, Дідьє! — знущалася Кавіта.

— Кавіто, ти єдина бачиш мудрість у моїх словах. Журналісти, адвокати, політики — це люди, чиї професії передбачають відсутність цілковитої правди. Якби вони були абсолютно чесні й розкривали всі секрети, то наша цивілізація розвалилась би за місяць. День за днем, напій за напоєм, програма за програмою — це брехня дозволяє нам рухатись уперед, а не правда.

— Люблю тебе, Дідьє! — крикнула Дівія.— Ти мій герой!