Розділ «22»

— Єдина ниточка рветься. Вона мешкала в одному з тих чортових будинків?

— Чотирнадцятий пункту списку, на вулиці Тампль. Четвірки там було намальовано два тижні тому — на всіх дверях. Крім тих, що вели до квартири жертви, на третьому поверсі справа.

— Що про неї знаємо?

— Її звати Маріанна Барду. Незаміжня, батьки живуть у Коррезі. Має одного коханця на вихідні, у Манті, а другого, на кілька вечорів, у Парижі. Працювала продавчинею у крамниці елітних парфумів на вулиці Бак. Красива жінка, дуже спортивна, записана в різні спортивні зали.

— І ні Лорійона, ні Віяра, ні Клерка вона не зустрічала?

— Я б вам сказав.

— Вона виходила вчора ввечері? Щось казала охоронцеві?

— Поки що невідомо. Вуазене та Есталер поїхали додому. Мордан і Ретанкур прибули на авеню Сюфрен і чекають на вас там.

— Я не знаю, хто є хто, Данґларе.

— Це ваші помічники, чоловіки та жінки.

— Молода жінка? Задушена? Гола? Шкіра вимащена чорним?

— Яків інших.

— Зґвалтування?

— Здається, ні.

— Авеню Сюфрен — хороший вибір. Один із найпустельніших куточків міста вночі. Вистачить часу навіть на те, щоб вивантажити сорок тіл і не спітніти. Як гадаєте, чому під вантажівкою?

— У мене був час подумати про це. Певно, вбивця поклав її туди пізно ввечері, але не хотів, щоб тіло знайшли до світанку. Або з поваги до традиції (візники приїжджали на світанку збирати викинуті на вулицю тіла), або щоб труп знайшли після випуску оголошень. Чи віщував випуск оголошень цю смерть?

— Ні. Він розповідав, як уберегтися від мору. Вгадайте, як.

— Четвірки?

— Четвірки. Їх потрібно самостійно малювати на дверях.

— Наш сіяч надто зайнятий убивствами? Йому більше нема коли малювати? Він передає повноваження?