— Ну то давай подивимось, — відповів Річі.
— Я би хотів почекати, поки всі зберуться. Так буде краще.
— Гаразд.
По правді, Річі не палав бажанням роздивлятися фотографії Деррі ані в цьому альбомі, ані в будь-якому іншому, після того, що трапилося в кімнаті Джорджі.
— Не хочеш допомогти нам із Беном закінчити укріплення?
— Ще б пак.
Майк обережно поклав альбом подалі від ями, аби його не засипало землею, та взяв у Бена лопату.
— Копай тут, — сказав Бен і показав Майкові місце. — На фут углиб. Потім я поставлю туди дошку та триматиму її, поки ти закопуватимеш.
— Непоганий план, друзяко; — схвально озвався Річі, влаштувавшись на краєчку ями та звісивши ноги всередину.
— А ти чого не працюєш? — запитав Майк.
— На лінь захворів, — відповів Річі, анітрохи не знітившись.
— Як просувається ваш із Біллом проект?
Майк зупинився рівно настільки, щоб зняти з себе сорочку, та знову взявся за лопату. Того дня в Пустовищі було спекотно, навіть там, під землею. У заростях сонно клацали цвіркуни, відміряючи літній час.
— Ну… непогано, — відповів Річі, і Майкові здалося, що він кинув на Бена застережливий погляд. — Здається.
— Річі, чом би тобі не ввімкнути свого приймача? — попросив Бен. Він поставив дошку в заглиблення, яке щойно викопав Майк, і тепер підтримував її, щоб не завалилася. Радіоприймач Річі висів на своєму звичному місці, на товстій гілці одного з найближчих кущів.
— Батарейки сіли, — відповів Річі. — Я віддав останні двадцять п’ять центів на завіси, пригадуєш? Жорстоко, Скирте, просто не по-людськи. І це після всього, що я для тебе зробив. Окрім того, тут ловить тільки станція «Дабл’Ю-ей-бі-ай», а там завжди ставлять якийсь сопливий рок.
— Тобто? — перепитав Майк.
— Скирт вважає, що Томмі Сендз і Пет Бун грають рок-н-рол, — пояснив Річі, — але він просто хворий. Елвіс грає рок-н-рол. Ерні К. Доу грає рок-н-рол. Карл Перкінз грає рок-н-рол. Боббі Дарін. Бадді Холлі. «A-у, Пеггі… моя Пеггі Сю-ху-ху…»
— Річі, благаю тебе, — сказав Бен.
— А ще є Фетс Доміно, — додав Майк, спираючись на лопату, — Чак Беррі, Малюк Річард, Шеп і Лаймлайтс, Лаверн Бейкер, Френкі Лаймон і Тинейджери, Генк Баллард і Міднайтерс, Коастерз, Іслі Бразерз, Крестс, Кордз, Стік МакДжі[645]…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Воно» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта Липень 1958 року“ на сторінці 38. Приємного читання.