TextBook У двері постукали. Та ж сама покоївка вкотила в кімнату маленький столик на коліщатках. Тонкий білий фарфор, срібний піднос з тістечками, другий-з фантастично крихітними бутербродами, серветки, сигарети — чого тільки там не було! Засліплений, я дивився на всю цю розкіш.
— Змилуйся, Пат! Це просто як у кінофільмі. Я ще на сходах помітив, що ми з тобою стоїмо на різних
соціальних щаблях. Не забудь, що я звик їсти з промасленого паперу на підвіконнику пані Залевської поруч із вірною спиртовкою… Змилуйся над мешканцем безрадісних пансіонів, якщо він, збентежений, перекине тобі, може, чашку…
Вона сміялась…
— Ні, цього не роби, це тобі не личить, адже ти спеціаліст по моторах. Ти повинен бути спритним.
Вона взялась за ручку чайника.
— Тобі чаю чи кави?
— Чаю чи кави? А хіба є і те й інше?
— Є. Ось глянь!
— Чудово! Як у найкращих кафе! Бракує тільки музики…
Пат нахилилася й ввімкнула невеличкий портативний радіоприймач, якого я зовсім і не помітив раніше.
— Ну, то чого ж тобі наливати, чаю чи кави?
— Кави, звичайної кави. Я ж із села. А ти?
— Я вип'ю з тобою кави.
— А, взагалі, ти п'єш чай?
— Атож…
— От тобі й на…
— Я вже потроху звикаю до кави. Хочеш тістечка до кави? Чи бутерброд?
— І те й інше, Пат. Треба ж скористатися з нагоди. А потім ще й чаю вип'ю. Треба покуштувати всього, що тільки в тебе тут є.
Вона розсміялась і наклала мені повну тарілку. Я почав відмовлятися:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Три Товариші» автора Еріх Марія Ремарк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XI“ на сторінці 3. Приємного читання.