Розділ «Четверта ніч Каравалу»

Чорні пелюстки троянд полетіли на землю, коли Скарлет підняла записку з чорними берегами. Тінь першого листа Легенди.

Скарлет зіжмакала лист. Це вже навіть не божевілля, це якесь незрозуміле їй збочення. Її неприємно вразило, що лист був адресований їй особисто, невже це пов’язано з минулою історією Легенди і її бабусі?

За спиною завирувала вода. Скарлет зрозуміла, що от-от можуть з’явитися інші гравці. Їй дуже не хотілося лишати тіло Джуліана — він не заслуговував лежати ось так посеред холодної печери. Та якщо вона хоче його врятувати, то має знайти Теллу й здобути бажання.

Скарлет підвела погляд й побачила ще більше танцюючих світлячків, котрі рухались, як завіса мерехтливого серпанку, що освітлювала прохід на сходах поперед нею.

Легенда радив піти праворуч. Знала, він був певен, що вона йому не повірить, а це означає, що він, можливо, не збрехав. Однак він доволі підступний, щоби передбачити й такий варіант.

Скарлет звернула ліворуч від сходів, та останньої миті передумала, бо добре пам’ятала, як Легенда запевняв, що каже щиру правду. Батько рідко казав їй усю правду, проте й рідко відверто брехав. Він беріг свої брехні на крайній випадок. Скарлет припустила, що Легенда був точнісінько таким.

Вона стрілою летіла сходами, виток за витком, пригадуючи всі сходи, що довелось їм подолати з Джуліаном. З кожним маршем вона намагалась притлумити сльози і втому. Щоразу, коли їй вдавалося на мить проганяти думки про Джуліана, перед очима поставало бездиханне тіло Телли. Нерухоме тіло, мовчазне серце, незрячі очі.

Світ обертався перед очима Скарлет, коли вона добігла кінця сходів. Сукня змокла від поту, ноги горіли й трусились. Якщо вона помилилась зі сходами, не уявляла, де віднайти сили, аби спуститись і потім знову піднятись.

Перед нею стояла хитка драбина, що вела до квадратної ляди. Поки Скарлет видиралася вгору, то кілька разів мало не зірвалася вниз. Вона навіть не являла, що знайде за дверцятами. Відчувала тепло. Щось потріскувало. Багаття.

Скарлет хиталась на драбині і молилась, що то вогонь горить у пічці, а не вирує по всій кімнаті. Зробивши глибокий вдих, вона відкрила ляду.