Розділ «Лабіринт»

Тепер Марі-Сесіль звузила очі:

— А чому б і ні?

— Нема підстав, — різко відповів Уїл.

— Maman. Il est dix-huit heures déjà[155], — завважив Франсуа-Батист.

— J’arrive[156], — відповіла вона сину, усе ще підозріливо дивлячись на Уїла.

— Mais, je ne...[157]

— Va le chercher![158] — огризнулася вона.

Еліс чула, як Франсуа-Батист стрілою вилетів з кімнати, потім побачила, як Марі-Сесіль обійняла Уїла за талію і притягнула до себе. Її яскраво-червоні нігті вирізнялися на тлі білої футболки Уїла. Еліс хотіла відвернутись, але не могла.

— Tiens, — промовила Марі-Сесіль. — A bientôt[159].

— Ти йдеш просто зараз? — перепитав Уїл. Еліс відчула паніку в його голосі, коли він зрозумів, що має залишити нову подругу тут, у пастці.

— Toute à l’heure.[160]

Еліс нічого не могла вдіяти. Просто слухала, як Уїл виходив геть із кімнати.

Чоловіки знову перетнулися в дверях.

— Ось, — сказав хлопець, віддаючи матері такий самий примірник газети, який досі читав Уїл.

— Як вони змогли так швидко дізнатися про цю історію?

— Не маю жодного уявлення, — відповів він похмуро, — але підозрюю, що це справа рук Оті.

Еліс заклякла на місці. Той самий Оті?

— Ти знаєш це достеменно, Франсуа-Батист? — не здавалася Марі-Сесіль.

— Так, їм мав хтось розповісти. Поліція вислала водолазів до Еру у вівторок, точно у потрібне місце. Вони тоді вже знали, що шукати. Подумай, хто першим заявив, що в Шартрі відбувається витікання інформації? Оті. А він хіба надав нам свідчення того, що Траверньєр дійсно розмовляв із журналістом?

— Траверньєр?