Розділ «Лабіринт»

— Цього не станеться.

— Звідки ти знаєш?

Еліс мовчки і здивовано спостерігала, як Уїл витягнув з кишені ключ і відімкнув двері.

— Швидше, поки нас ніхто не побачив.

— Ти маєш ключ? — здивовано спитала Еліс. — Гадаю, тобі саме час розповісти, що тут, у біса, відбувається.

Уїл мовчки спустився сходами і схопив її за руку.

— Тут є зображення твого лабіринту, — прошипів він. — Ясно? Тепер ти зайдеш?

А якщо це ще одна пастка?

Після всього, що з нею сталося, було б божевіллям піти за Уїлом. Надто ризиковано. Ніхто навіть не знав, що вона тут. Утім, цікавість перемогла здоровий глузд. Еліс ще раз глянула в розпашіле схвильоване обличчя Уїла.

Вона вирішила довіритися йому й дати ще один шанс.

Розділ 55

Еліс опинилася у величезному холі, що був схожий радше на музей, аніж на приватний будинок. Уїл одразу ж підійшов до гобелена, що висів навпроти вхідних дверей, і відгорнув його край.

— Що ти робиш?

Еліс підбігла до нього і побачила малесеньку мідну ручку, вмонтовану в панель. Уїл пошарпав ручку і пхнув її, потім розчаровано обернувся до приятельки.

— Прокляття! Їх зачинено з того боку.

— Це двері?

— Так.

— А лабіринт, який ти бачив, там, усередині?

Уїл кивнув:

— Треба спуститися сходами, потім іти коридором, аж поки втрапиш до якоїсь дивної зали. Єгипетські символи на стіні, посередині вівтар із символом лабіринту, якраз таким, як ти описала. Тепер... — він зробив паузу. — Стаття в газеті. Те, що твоя подруга мала цю адресу...