Еліс поклала фотографію назад до сумочки.
— Це надто складно.
— Люблю труднощі, — посміхнувся Уїл. — Послухайте... послухай... — він завагався, — ти не хочеш випити кави абощо? Якщо тобі не треба нікуди більше поспішати.
Еліс була здивована, бо думала про те ж саме.
— Ти завжди чіпляєш випадкових жінок у такий спосіб?
— Та ні, але питання у тому, чи ти завше приймаєш запрошення.
* * *Еліс почувалася так, неначе спостерігала цю сцену десь ізгори. Вона бачила чоловіка та жінку, що була дуже подібна до неї самої, які сиділи у старомодній цукерні. Перед ними на скляному столику лежали тістечка та печиво.
Не можу повірити, що я роблю це.
Погляди, запахи, звуки... Офіціанти, що приносять замовлення і прибирають зі столів, свічки, гіркий аромат кави, шипіння молока в машині, брязкання виделок об тарілки — усе здавалося надміру виразним.
Та щонайвиразніше вона бачила Уїла, його посмішку, поворот голови, його руку, яка торкалася срібного ланцюжка на шиї, коли він говорив.
Вони сиділи за столиком надворі. Шпилі собору виднілися над дахами будинків. Коли вони сіли, між ними відчувалася невеличка вимушеність. Обоє почали говорити одночасно. Еліс розсміялась, Уїл вибачився.
Обережно й повільно вони розповідали історії свого життя, відтоді, як бачилися востаннє шість років тому.
— Ти був такий заглиблений, — нарешті сказала Еліс, розгортаючи газету, — тоді, коли вилетів з-за рогу.
Уїл знову посміхнувся.
— Пробач мені ще раз, — перепросив хлопець. — Місцеві газети рідко бувають настільки цікавими. Якогось чоловіка знайшли вбитим у річці, якраз у центрі міста. Його закололи в спину, руки і ноги йому було зв’язано. Місцева радіостанція просто збожеволіла. Припускають, що це ритуальне вбивство. Тепер цей факт поєднали з тим, що минулого тижня пропав один журналіст, котрий викривав якусь таємну релігійну організацію.
Посмішка одразу ж зникла з обличчя Еліс.
— Можна мені глянути? — мовила вона, потягнувшись за газетою.
— Звичайно, бери.
Її неспокій тільки зріс, коли вона прочитала список імен. Noublesso Véritable. Було щось знайоме в цій назві.
— З тобою все гаразд? — почула Еліс і, підвівши голову, побачила, що Уїл пильно дивиться на неї.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лабіринт» автора Мосс Кейт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лабіринт“ на сторінці 228. Приємного читання.