Розділ «Лабіринт»

— Хто ви? Будь ласка, зніміть принаймні цю пов’язку.

— Нам треба ще трохи поговорити, докторе О’Доннел.

Цей голос вона вже знала; холодний та різкий, він пронизував її, наче гострий ніж. Вона знала, що це був саме той чоловік, якого вона чекала і якого боялася.

Раптом він шарпонув стілець назад.

Шелаг скрикнула, безпорадно падаючи горілиць. Однак дівчина так і не упала на землю. Чоловік утримав її за кілька дюймів над підлогою. Вона тепер лежала майже горизонтально. Зі зв’язаними позаду руками та ногами, завислими в повітрі.

— Ви не в тому становищі, щоб ставити питання, докторе О’Доннел.

Здавалося, він тримав її у такому незручному положенні кілька годин. Потім, без попередження, так само рвучко поставив стілець на місце. Голова Шелаг щосили схилилася вперед. Вона знову втратила відчуття простору, неначе дитина у грі в піжмурки.

— На кого ви працюєте, О’Доннел?

— Я не можу дихати, — прошепотіла у відповідь Шелаг.

Проте й цього разу чоловік проігнорував її. Вона чула, як незнайомець постукує пальцями, а потім ще звук стільця поставленого навпроти. Він сів і притягнув її до себе так, що його коліна торкалися її стегон.

— Повернімося назад у полудень понеділка. Чому ви дозволили своїй подрузі піти самій на те місце розкопок?

— Еліс не має до цього жодного стосунку! — закричала Шелаг. — Я не давала їй дозволу, вона пішла туди з власної ініціативи. Я навіть не знала про це. То просто помилка. Еліс анічогісінько не тямить у цьому.

— Тоді розкажіть мені, що ви знаєте, Шелаг. — Її ім’я злетіло з його вуст, мов погроза.

— Я більше нічого не відаю, — знову крикнула дівчина. — Клянуся, я вже розповіла вам усе, що знала, у понеділок.

Неочікуваний ляпас у праву щоку аж відкинув голову Шелаг назад. Дівчина відчула у роті присмак крові, що капала з її язика та горла.

— Ваша подруга забрала каблучку? — запитав чоловік так само спокійно.

— Ні-ні, клянуся, вона її не брала.

Тепер чоловік стис її сильніше.

— Тоді хто? Ви? Ви були наодинці зі скелетами досить довго, мені так сказала доктор Таннер.

— Навіщо мені це робити? Каблучка нічого не варта для мене.