Розділ 4 РАНОК У ЗЕЛЕНИХ ДАХАХ

Енн із Зелених Дахів

РАНОК У ЗЕЛЕНИХ ДАХАХ

Коли Енн прокинулася й сіла на ліжку, здивовано втупившись у вікно, крізь яке до кімнати линуло яскраве сонячне світло й за яким у блакитному небі пропливали пухнасті хмарки, надворі був уже білий день.

Якусь мить дівчинка не могла пригадати, де вона. Спершу відчула приємне хвилювання, та вже згодом у душі воскресли жахливі спогади. Вона була в Зелених Дахах, непотрібна й небажана, бо вона — не хлопець!

Але тепер настав справжній ранок, а за вікном квітла вишня. Тож Енн миттю вистрибнула з ліжка й підскочила до підвіконня. Штовхнула віконну раму — вона піддалася неохоче, зі скрипом, наче її давно вже ніхто не відчиняв — утім, це була правда, — а тоді застрягла нерухомо, так, що й потреби її притримувати більше жодної не було.

Енн стала навколішки, вдивляючись у червневий ранок; очі її аж сяяли від щастя. О, хіба ж тут не гарно? Хіба ж це не прекрасне місце? От якби не довелося нікуди звідси їхати. Вона могла б уявити, як лишається тут на все життя. Простору для уяви їй тепер було достатньо.

Крислата вишня стояла так близько до стіни, що аж торкалася її гілками; за рясним буйним цвітом на них не видно було жодного листка. По обидва боки будинку росли сади — яблуневий і вишневий, теж оповиті квітковими шалями, із трави подекуди вибризкували жовтим кольором кульбаби. Трохи далі видніли багряно-квітучі кущі бузку, і їхній п’янкий солодкий аромат долинав до вікон разом із вітерцем.

А за садом пролягало зелене поле конюшини, що спускалося аж до долини, де жебонів струмок; і над підліском, який вабив відпочинком серед заростей папороті, моху та лісового різнотрав’я, росли стрункі білі берези. Далі височів пагорб, зелений і пухнастий від ялиць та сосон; поміж деревами маячів сірий дах того самого будиночка, що його бачила дівчинка із протилежного берега Озера Осяйних Вод.

Ліворуч стояли величенькі клуні й стодоли, а за ними зелені поля простягались аж до блакитного моря, що вилискувало під сонцем.

Енн, яка так обожнювала красу, вдивлялася в усе це, ніби всотуючи очима. Вона, бідолашка, встигла у своєму недовгому житті побачити чимало похмурих і незатишних місцин, тому такої краси, як тут, навіть уявити собі не могла.

Так вона й стояла навколішках, не помічаючи нічого, окрім цієї дивовижної краси, аж ось із заціпеніння її вивела рука, що лягла дівчинці на плече. Мала мрійниця навіть незчулася, як увійшла Марілла.

— Час одягатися, — коротко кинула вона.

Марілла гадки не мала, як розмовляти з дитиною — це й робило її, навіть попри власне бажання, різкою й непривітною.

Енн підвелася й глибоко зітхнула.

— Правда ж, це пречудово? — спитала дівчинка, вказуючи рукою на дивовижний світ за вікном.

— Ну, велике дерево, — відповіла Марілла, — і квітне добряче, але вишні від того кращими не стають — усі якісь дрібні й червиві.

— Ні, я ж хіба тільки про нього кажу? Тобто дерево дуже гарне, воно, здається, аж сяє, і квітне так, наче це головна його справа, але я кажу про все-все-все. Про сади, струмок, і про ліс, про весь великий-великий і прекрасний світ. Хіба в такі ранки, як сьогодні, ви не відчуваєте, що дуже любите його? Я чую сміх струмка, як він біжить сюди до нас. Ви ніколи не помічали, які вони веселі, ці струмки? Завжди. Навіть узимку я чую, як вони сміються під кригою. Я так тішуся, що побіля Зелених Дахів теж є струмок. Ви, може, подумаєте — чи їй не однаково, коли вона скоро поїде звідси? — але мені таки не байдуже. Я завжди буду згадувати цей струмок, навіть якщо ніколи більше його не побачу. А якби тут не було струмка, мені би спокою не давало оте неприємне відчуття, що він мусить бути. Сьогодні я вже не в безодні розпуки. Я взагалі вранці ніколи не впадаю в розпуку. Правда ж, це чудово, що на світі існують ранки? Але мені дуже сумно. Я так собі уявляла, що ви чекаєте на мене, і що я довго-довго тут житиму, усе життя. І так мені було добре, поки я уявляла. Але найгірше, коли уявляєш такі картини — це те, що вони дуже скоро зникають, і тоді стає боляче.

— Вбирайся, спускайся додолу й покинь ці свої химери, — відказала на те Марілла, щойно спромоглася вставити слово. — Сніданок уже чекає. Вмийся й зачеши волосся. Вікно лиши відчиненим, а постіль розвісь на бильцях, нехай провітриться. І мерщій, не барись, будь ласка.

Енн вочевидь уміла діяти швидко, якщо в тому була потреба, адже за десять хвилин уже спустилася — охайно вбрана, умита, із заплетеними косами й чистим сумлінням — вона ж бо виконала все, що наказала Марілла. Хоча насправді геть забула розвісити постіль.

— Я просто вмираю з голоду, — заявила дівчинка, умощуючись на стільці, призначеному Маріллою. — Світ уже не здається такою жахнючою пусткою, як учора ввечері. Я так тішуся, що сьогодні настав сонячний ранок. Але дощові ранки я теж люблю. Усі ранки гарні, правда? Коли ти ще не знаєш, що станеться вдень, і маєш стільки простору для уяви. Але добре, що сьогодні немає дощу, бо коли сонце — тоді набагато легше не журитися й долати життєві незгоди. А я відчуваю, що мені чимало доведеться здолати. Коли читаєш про різні трагедії й уявляєш, як сама героїчно їх переборюєш, то воно все так доладно, а коли справді доводиться щось переборювати, то вже стає зовсім не так легко, правда?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Енн із Зелених Дахів» автора Монтгомері Л.-М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4 РАНОК У ЗЕЛЕНИХ ДАХАХ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)

  • Розділ 1 ПАНІ РЕЙЧЕЛ ЛІНД ДИВУЄТЬСЯ

  • Розділ 2 МЕТЬЮ КАТБЕРТ ДИВУЄТЬСЯ

  • Розділ З МАРІЛЛА КАТБЕРТ ДИВУЄТЬСЯ

  • Розділ 4 РАНОК У ЗЕЛЕНИХ ДАХАХ
  • Розділ 5 ІСТОРІЯ ЕНН

  • Розділ 6 МАРІЛЛА ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ

  • Розділ 7 ЕНН МОЛИТЬСЯ

  • Розділ 8 ВИХОВАННЯ ЕНН РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ

  • Розділ 9 ПАНІ РЕЙЧЕЛ ЛІНД СТРАШЕННО ОБУРЮЄТЬСЯ

  • Розділ 10 ЕНН ПРОСИТЬ ПРОБАЧЕННЯ

  • Розділ 11 ВРАЖЕННЯ ЕНН ВІД НЕДІЛЬНОЇ ШКОЛИ

  • Розділ 12 ВРОЧИСТА КЛЯТВА Й ОБІЦЯНКА

  • Розділ 13 РАДОЩІ ОЧІКУВАННЯ

  • Розділ 14 ЕНН ВИЗНАЄ СЕБЕ ВИННОЮ

  • Розділ 15 БУРЯ В ШКІЛЬНІЙ СКЛЯНЦІ ВОДИ

  • Розділ 16 ТРАГІЧНІ НАСЛІДКИ ЧАЮВАННЯ З ДІАНОЮ

  • Розділ 17 НОВА МЕТА В ЖИТТІ

  • Розділ 18 ЕНН ПРИХОДИТЬ НА ДОПОМОГУ

  • Розділ 19 КОНЦЕРТ, КАТАСТРОФА Й КАЯТТЯ

  • Розділ 20 БАГАТА УЯВА ПРИЗВОДИТЬ ДО СУМНИХ НАСЛІДКІВ

  • Розділ 21 НОВЕ СЛОВО В КУЛІНАРНОМУ МИСТЕЦТВІ

  • Розділ 22 ЕНН ДІСТАЄ ЗАПРОШЕННЯ НА ЧАЙ

  • Розділ 23 ЕНН СТРАЖДАЄ, ЗАХИЩАЮЧИ ВЛАСНУ ЧЕСТЬ

  • Розділ 24 ПАННА СТЕЙСІ ТА ЇЇ УЧНІ ГОТУЮТЬ КОНЦЕРТ

  • Розділ 25 МЕТЬЮ НАПОЛЯГАЄ НА ПИШНИХ РУКАВАХ

  • Розділ 26 СТВОРЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО КЛУБУ

  • Розділ 27 МАРНОТА Й ГОНИТВА ЗА ВІТРОМ

  • Розділ 28 БЕЗТАЛАННА «ЛІЛЕЙНА ДІВА»

  • Розділ 29 ЕПОХА В ЖИТТІ ЕНН

  • Розділ 30 У ПІДГОТОВЧОМУ КЛАСІ

  • Розділ 31 ТАМ, ДЕ СТРУМОК У РІЧКУ ВПАДАЄ

  • Розділ 32 РЕЗУЛЬТАТИ ІСПИТІВ ОПРИЛЮДНЕНО

  • Розділ 33 КОНЦЕРТ У ГОТЕЛІ

  • Розділ 34 СЕМІНАРИСТКА

  • Розділ 35 НАВЧАЛЬНИЙ РІК У КОРОЛІВСЬКІЙ ВЧИТЕЛЬСЬКІЙ СЕМІНАРІЇ

  • Розділ 36 СЛАВА ТА МРІЇ

  • Розділ 37 ЖНЕЦЬ НА ІМ’Я СМЕРТЬ

  • Розділ 38 ПОВОРОТ НА ШЛЯХУ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи