— Гарний хлопчина, — розсіяно зронила Марілла. — Минулої неділі я бачила його в церкві: так виріс і змужнів. Дуже схожий на свого батька в цьому віці. Джон Блайт теж був гарний. Ми були з ним добрими друзями — він і я. Люди називали його моїм женихом.
Енн підняла очі зі жвавим зацікавленням.
— Ох, Марілло… і що сталося? Чому ви не..?
— Ми посварилися. Я не простила йому, коли він прохав пробачення. Хотіла це зробити, але згодом: я була ображена й сердита, думала покарати його. А він більше не повернувся. Такі вони, Блайти, усі страшенно горді. Та мені завжди було… дуже шкода, що я не пробачила йому, коли могла.
— То й у вашому житті було кохання, — тихо промовила Енн.
— Можеш і так це назвати. Ти б не подумала, дивлячись на мене, правда? Та ніколи не можна судити про людей за зовнішністю. Всі забули про нас із Джоном. Я й сама забула. Та все це пригадалося мені, коли я побачила Гілберта минулої неділі.
Розділ 38 ПОВОРОТ НА ШЛЯХУ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Енн із Зелених Дахів» автора Монтгомері Л.-М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 37 ЖНЕЦЬ НА ІМ’Я СМЕРТЬ“ на сторінці 3. Приємного читання.