Вона закашлялася, і її очі зблиснули. Вона трохи підняла свій зад над стільцем і вперлася долонями в скатерку.
— Якщо для тебе я потворна, то можу й піти: ми ж не одружені.
Він понишпорив у кишені й дістав три тисячофранкові купюри.
— Тримай, — сказав він. — Візьми їх собі й залишся.
Вона взяла гроші, розгорнула їх, розгладила і, сміючись, знову сіла на стілець.
— Капосний хлопчисько, — сказала вона. — Малий капосний хлопчисько.
Прірва сорому зазяяла просто перед ним: йому залишалося лише впасти в неї. Йому надавали ляпасів, побили, витурили, він навіть не поїхав. Він схилився над прірвою, й у нього запаморочилась голова. Там, на дні, на нього очікував сором; йому залишалося тільки обрати його для себе. Він заплющив очі, й уся денна змора навалилася на нього як стій. Змора, сором, смерть. Обрати для себе сором. Чому я не поїхав? Чому я зробив цей вибір — не їхати? Йому здалося, ніби на плечах у нього цілісінький всесвіт.
— А ти небалакучий, — сказала вона.
Він доторкнувся пальцем до її підборіддя.
— Як тебе зовуть?
— Флоссі.
— Це не малабарське ім'я.
— Я вже ж казала тобі, що народилася у Франції, — роздратовано відказала вона.
— Послухай, Флоссі, я дав тобі три тисячі франків. Тобі хочеться, щоб я ще й балакав з тобою?
Вона стенула плечима й одвернулася. Чорна прірва була поруч, і в її глибині був сором. Він глянув на неї, схилився над нею, а потім зненацька утямив, і серце його стислося від тривоги: та це ж пастка, якщо я впаду туди, то вже ніколи не зможу поважати себе. Ніколи. Він випростався і шалено подумав: «Я не поїхав, тому що був п'яний!», і прірва стулилася: він зробив вибір. «Я не поїхав, тому що був п'яний». Він дуже наблизився до сорому; йому було дуже страшно; тепер він обрав ніколи не соромитися. Ніколи в житті.
— Я мав сісти у потяг, уяви собі. Але був надто п'яний.
— Поїдеш завтра, — сказала вона, вдаючи з себе добру дитину.
Він здригнувся.
— Чому ти кажеш це мені?
— А що, — здивовано відказала вона, — коли запізнюються на потяг, то їдуть наступним.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шляхи свободи. Відстрочення» автора Жан-Поль Сартр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НЕДІЛЯ, 25 ВЕРЕСНЯ“ на сторінці 50. Приємного читання.