Невисокий солдат підійшов до Здорованя Луї, вимахуючи газетою.
— Мир! — сказав він.
Здоровань Луї поставив відро.
— Що-що, хлопче?
— Мир, кажу тобі!
Здоровань Луї підозріливо глянув на нього.
— Миру не може бути, тому що не було війни.
— Угоду підписали, драбуго! Он у газеті, сам глянь.
Він простягнув йому газету, та Здоровань Луї відштовхнув її.
— Я ж не вмію читати.
— Ох і телепень! — з жалем сказав хлопчина. — Гаразд, поглянь на фото.
Здоровань Луї з огидою взяв газету, підійшов до вікна стайні й глянув на знімок. Він упізнав Даладьє, Гітлера й Муссоліні: вони виглядали мов гарні друзі.
— Оттак-пак! — сказав він. — Оттак-пак!
Насупивши брови, він глянув на хлопчину, а потім зареготався.
— От і помирилися! — регочучи, сказав він. — А я навіть не знав, чому вони посварилися.
Солдат засміявся, і Здоровань Луї засміявся теж.
— Бувай, дядьку! — сказав хлопчина і пішов собі.
Здоровань Луї підійшов до чорної кобили і почав гладити її по крупові.
— Ну, ну, кралю моя! — сказав він. — Ну, ну!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шляхи свободи. Відстрочення» автора Жан-Поль Сартр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П'ЯТНИЦЯ 30 ВЕРЕСНЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.