Розділ «ГНАТ РОМАШИН, інспектор-офіціал відділу безпеки УАРС»

Непрохані гості

інспектор-офіціал відділу безпеки УАРС

Як я і сподівався, мій кабінет з номером “21” виявився порожнім: два співробітники відділу, з якими я ділив його робочу площу, ще зранку вирушили на об’єкти, у них були свої завдання. Я сів за свій стіл-пульт, вибрав відеопласт для кімнати — світлий ясеневий ліс — і вставив у приймач проектора кристал відеозапису, що дав нам Лапарра.

Відеозапис почався з пригоди на Ховенвіпі…

Через півгодини я вимкнув проектор, у задумі походив по “лісу” і набрав на дверцях бару шифр. За хвилину бар з дзвоном видав замовлення — запітнілий бокал нордики. Відпивши ковток, я сів на диван “для гостей” і випростав ноги, роздумуючи над тим, що взнав.

Бригаду “Аїд” в УАРС було створено понад тридцять років тому, оскільки почастішали знахідки засекречених і законсервованих у двадцятому-двадцять першому сторіччях військових баз, складів і лабораторій, а також могильників радіоактивних та біологічних відходів виробництва. Літ шість ця бригада працювала за викликами з місць, як і інші оперативні групи Управління, а потім було виявлено архіви “Сентком-2000”. “Аїд” став працювати за архівними документами, що підвищило його оперативність і дозволило попередити багато бід, які могли понести за собою численні людські жертви.

Нам з Вітольдом дісталося розслідування випадку, що трапився з однією з груп “Аїд” — “Аїд-117”, яка прочісувала Північно-Американський континент. Група натрапила в архівах на згадку про склад бактеріологічної зброї в Арізоні, в пустелі Пейнтед-Дезерт, якщо точніше — на території пам’ятника природи планетарного масштабу Ховенвіп на північ від ріки Сан-Хуан. Група “Аїд-117” у складі дванадцяти чоловік вилетіла в Пейнтед-Дезерт і не повернулася. Сигналу тривоги вона не подавала, підстав непокоїтися за її долю не було — спеціалісти в групі були досвідчені, неоднораз виконували аналогічні завдання, та й технічно бригада “Аїд” оснащувалася найкращим з усього того, що міг дати технічний геній людства аварійно-рятувальній службі.

Лише через добу, коли зв’язок з групою так і не відновився, на місце її базування вилетів технік контролю зв’язку. Він знайшов розвалений вибухом вхід до підземелля й одинадцять трупів. Дванадцятий член групи хоч і вцілів, але був непритомний, і його терміново відправили на лікування в клініку “швидкої допомоги” у Мексікан-Хате.

Отже, яка ж причина смерті чистильників? Я допив сік і замовив ще бокал напою. Завдання мене зацікавило. Якщо люди загинули не через витік отруйних речовин, не через заразні мікроби, то, природно, подумаєш про силу якусь загадкову. Є шанс на відкриття…

Романтика таємниць захоплювала мене з дитинства, хоч я і не зізнавався в цьому ні друзям, ні колегам по роботі. Не вибирав я професію рятувальника, вона сама вибрала мене, коли закінчив Інститут Дальрозвідки. І я не шкодував, що сталося так.

Я сів за стіл і для початку записав на особистий інфор запитання, що поставали переді мною. Перше: хто цей уцілілий з “Аїд-117”? Друге: де він перебуває нині? Третє: чи не згадуються в документах архіву заповідник Ховенвіп або пустеля Пейнтед-Дезерт у зв’язку з іншими історичними мерзотами? Потім я зв’язався з відділом інформаційного забезпечення і попросив диспетчера видати мені всю інформацію щодо справи “Аїд-117”. За кілька секунд копір видав три різноколірні таблетки відеозапису. Я уважно “прочитав” кожну, дедалі більше зацікавлюючись, тоді вимкнув відеопласт кімнати і подався в Центральний архів Управління.

Там на мене чекала удача. В архіві відшукався дивний документ, що стосувався пустелі Пейнтед-Дозерт. У ньому йшлося про те, що десь на території Ховенвіпу (!) майже двісті років тому розміщувалася секретна лабораторія Інституту технології військово-космічних сил США. Лабораторія мала назву “Суперхомо”, але жодних конкретних даних про профіль її роботи не знайшлося. Не згадувалася ця лабораторія і в інших документах Інституту. І все ж я був задоволений: інтуїція мене не підвела. “Суперхомо”, лабораторія на Ховенвіпі, склад бактеріологічної зброї там же… і загибель чистильників! Випадковість?

Я одразу ж подав запит про “Суперхомо” в Центральний архів Інституту соціології Землі й повторив його спецвідділу нашого архіву, що зберігає всі дані про діяльність “Аїд”. Працівники обох організацій пообіцяли провести інформаційний пошук, але з відповіддю не поспішали. Минула доба, пішло на другу…

Втомлений не стільки лавиною інформації, пропущеної через мозок, скільки власними фантазіями, я вимкнув дисплей і згадав про обід.

Спустившись на п’ятнадцятий — побутовий — горизонт, де витали надзвичайно приємні гамми пахощів, я з трудом відшукав вільний дайнінг і замовив обід: прозоро-рожевий бульйон, до нього гірку засмажених шматочків амарантового хліба, за переказами — хліба ацтеків, солону папороть, що смаком нагадувала смажені гриби, і напій солар. Усю цю гастрономічну розкіш я знищив за півгодини, шкодуючи, що не замовив бокал шампанського.

О другій дня я повернувся у відділ, скомандував “вільно” стажисту, що скочив з дивана, і стрибнув у крісло з чотирьох метрів, точно розрахувавши стрибок. Непогано. Значить, із форми не вийшов.

— Як успіхи, варяже?

Сосновський лише невизначено стенув плечима. Його обличчя, тонке, рухливе, чутливо і точно відбивало усі порухи душі. Сам високий, масивний, білявий і голубоокий — такий собі велетень-вікінг з древніх скандинавських саг. Щоправда, характер у Вітольда дещо різнився від характеру справжнього вікінга, і обличчя було як дзеркало цієї натури.

У спецсекторі УАРС він працював недавно. Після мого повернення з експедиції Катя Сосновська, мати Вітольда, попросила мого батька взяти сина в Управління. Батько спершу відмовлявся, потім зіпхнув усе на мене й умовив Лапарру зарахувати Віта у резерв відділу стажистом. Ян, звичайно, поставився скептично до райдужних сподівань Сосновського-молодшого стати рятувальником, а згодом і вступити до Інституту Дальрозвідки. “Для розвідника-контактера, а тим паче для соціоексперта, яких готує Інститут, Сосновський не підходить, — сказав Ян. — Занадто відкритий і емоційний, Од таких людей надзвичайно важко добитися тієї стриманості, яка необхідна для роботи в чужому і ворожому світі. Рятувальник лінійної служби з нього, можливо, і вийде, але…” — “Він молодий, — заперечив я, — ще сирий матеріал”. — “Це не аргумент”. — “А ти хіба зразу народився начальником відділу? Згадай себе дев’ятнадцятилітнім”. — “Я — то інша справа”. — “Ну, звичайно, свіжо й оригінально повторювати, що час був інший, ставлення до обов’язків також…” — “Гаразд, гаразд, здаюся. Тобі видніше, ти його рекомендував, але я б не квапився з висновками. Були випадки, коли в Управлінні не втримувалися вольовіші й сильніші натури…”

Розмову цю я запам’ятав тому, що і сам сумнівався в щирості бажання Вітольда стати рятувальником. Але відступати було нікуди, і я переклав вантаж сумнівів на плечі часу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Непрохані гості » автора Василь Головачов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГНАТ РОМАШИН, інспектор-офіціал відділу безпеки УАРС“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Василь Головачов НЕПРОХАНІ ГОСТІ

  • ПРОЛОГ

  • ВІТОЛЬД СОСНОВСЬКИЙ, стажист відділу безпеки УАРС

  • Інформація до розслідування Заповідник Ховенвіп, січень 21 — 308

  • ГНАТ РОМАШИН, інспектор-офіціал відділу безпеки УАРС
  • Інформація до розслідування Ель-Пасо, лютий 16 — 308

  • ЯН ЛАПАРРА, начальник відділу безпеки УАРС

  • Інформація до розслідування Сан-Антоніо, березень 8 — 308

  • ГНАТ РОМАШИН

  • Інформація до розслідування Х’юстон, березень 28-308

  • ВІТОЛЬД СОСНОВСЬКИЙ

  • ГНАТ РОМАШИН

  • Інформація до розслідування Атлантичний океан, район підводної гори Роккевей, квітень 28 — 308

  • ВІТОЛЬД СОСНОВСЬКИЙ

  • Інформація до розслідування Острів Сан-Мігель, Азорські острови, травень 12 — 308

  • ГНАТ РОМАШИН

  • Інформація до розслідування Орхус, східне узбережжя Ютландії, травень 26 — 308

  • КІТ ДУГЛАС, інспектор-офіціал американського філіалу бригади “Аїд”

  • Інформація до розслідування Сааремаа, червень 8 — 308

  • ГНАТ РОМАШИН

  • ЛЮЦІЯ ЧІКОБАВА, пілот-випробувач космоцентру

  • ЯН ЛАПАРРА

  • ГНАТ РОМАШИН

  • ВАХТАНГ БАСИЛАШВІЛІ, офіціал-експерт технічного відділу УАРС

  • ВІТОЛЬД СОСНОВСЬКИЙ

  • ПИЛИП РОМАШИН, директор УАРС

  • ГНАТ РОМАШИН

  • ЯН ЛАПАРРА

  • ВІТОЛЬД СОСНОВСЬКИЙ

  • ГНАТ РОМАШИН

  • АНАТОЛІЙ ПЕРВИЦЬКИЙ, заступник начальника відділу безпеки УАРС

  • ОРЕСТ ШАХОВ, голова Вищої координаційної Ради Землі

  • ГНАТ РОМАШИН

  • ГНАТ РОМАШИН (продовження)

  • ГНАТ РОМАШИН

  • ГНАТ РОМАШИН

  • Розділ без назви (37)

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи