— Чоловік приблизно моїх літ, невисокий, смаглявий, а обличчя вилицювате і — що цікаво — непорушне, як маска. Мабуть, уродженець південно-східної Азії.
Лаппара підвівся, його прозорі очі гостро поголубіли. Аж острах мене взяв. Таке за ним спостеріг лише раз, коли у відділ надійшло повідомлення про загибель його кращого друга. Збоку від віома відколовся невеликий об’єм зображення: модуль з потрощеним ковпаком. Щез. На його місці з’явився чоловік, в якому я впізнав незнайомця із пляжу.
— Він?
Я кивнув і запитально подивився на начальника відділу.
Лапарра вимкнув проектор.
— Це Зо Лі. До зв’язку.
Я залишився сам у порожній кімнаті, оглушений тарарамом, що зчинився в голові.
Зо Лі, чистильник з відділу “Аїд-117”, єдиний очевидець, свідок трагедії на Ховенвіпі… Чому він опинився на пляжі в Сааремаа? Втім, шляхи людські несповідимі. Адже ж опинилися там і ми з Вітольдом…
— Думай, думай, — сказав я своєму відображенню в дзеркалі стіни.
Інформація до розслідування Ель-Пасо, лютий 16 — 308
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Непрохані гості » автора Василь Головачов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГНАТ РОМАШИН, інспектор-офіціал відділу безпеки УАРС“ на сторінці 4. Приємного читання.