Розділ «Інформація до розслідування Острів Сан-Мігель, Азорські острови, травень 12 — 308»

Острів Сан-Мігель, Азорські острови,

травень 12 — 308

Сан-Мігель нічим не вирізнявся з-поміж островів Азорської гряди. Гористий, з крутими схилами, з безліччю термальних джерел, він був суворий і не вельми привітний і вимагав постійної уваги к боку Атлантичного сектора УАРС Землі, бо входив до сейсмічно активної зони планети.

Три сейсмостанції на острові контролювали найменший шерхіт у його “нутрощах”, і вже більш як сторіччя в районі гряди не було великих вулканічних вибухів: аварійні бригади геопатруля попереджували спроби заколоту земних надр.

Земля уже давно була обплутана глобальною мережею автоматичних сейсмостанцій і обчислювальних геокомплексів, які видавали довготривалі прогнози поведінки надр у всіх точках планети. Машини, як правило, помилялися рідко. Але те, що трапилося дванадцятого травня на острові Сан-Мігель, ні автомати, ні люди передбачити не могли.

Опівдні сейсмостанції острова зареєстрували незвичні електричні явища в районі кальдери древнього вулкана Фурнаш, розташованого в його східній частині. Поки збентежені диспетчери геопатруля звіряли зведення по Атлантиці із сигналом, що надійшов, у надрах Сан-Мігеля зародилися дивні звуки, супроводжувані вібрацією і поштовхами з амплітудою в десяті частки міліметра. За всіма ознаками, ось-ось мало початись виверження вулкана, тоді як карти прогнозів видавали на найближчу добу і загалом на рік наперед цілковитий штиль у районі Азор.

Через півгодини скрипи і дедалі частіше двигтіння ґрунту на всіх островах Азорської дуги показали, що. тиск лави найближчого до поверхні океану магматичного вогнища перевищив допущену норму і лава починає пробиватися з глибини давнім жерлом вулкана Фур-наш. Іще через чверть години пролунав перший громовий удар вулкана, що несподівано проснувся.

Коли до Азор прибули модулі геопатруля, острів Сан-Мігель був укутаний хмарою диму, попелу й пари, крізь яку пробивалися факели полум’я та язики лави, що сповзали в океан.

Після тригодинної “сутички” стихія підкорилася людям, вулкан вгамувався, дим розсіявся і перед рятувальниками постав напрочуд новий ландшафт острова; зі свіжого поля лави стирчали з’їдені парами кам’яні ікла — все, що залишилося від конуса вулкана Фурнаш. У радіусі кілометра поле лави також було пористим і вкритим зеленкуватим нальотом. Такий слід залишає ТФ-космоліт, що стартує з поверхні Землі у рейсовому режимі.

З двохсот жителів і тих, хто відпочивав на острові, вдалося врятувати сто сімдесят вісім осіб. Троє з них померли в дорозі до лікувального пункту на Азорах від раптової зупинки серця, інші твердили про “жахливий холод”, про “страховиська”, які танцювали над вулканом, про незвичайний безпричинний страх, що охопив їх перед виверженням, і про інші дивні речі…