— Гришо, — звернувся Гнат до командира, — скидай свій десант — дві зв’язки по п’ять модулів. В осьовій першої зв’язки піду я. Все-таки Демон виходить на сцену раніше, ніж його очікували.
“Вчасно мене Ян розбудив! — подумав я. — Невже сьогодні встигнемо захопити Демона “за роботою”?
— Є! — відізвався командир крейсера, по відсіках пронісся дзвін тривоги.
За сім хвилин ми сиділи в кабіні осьового модуля зв’язки, викинутої катапультою з надр крейсера. В кріслі пілота — Гнат. “Справжній” пілот поступився місцем беззастережно: чи то начувся про співробітників спецсектора, чи то знав Гната особисто.
Стіни модуля перетворилися на панорамний віом, і виявилося, що ковзаємо кормою вгору над хмарами, а оскільки в модулі підтримується штучна гравітація, то здавалося, не ми летимо над Землею, а вона нависла над нашими головами.
— Вийшли у квадрат, — почувся з монітора управління голос бортінженера крейсера, котрий вів модульну зв’язку на промені цілепокажчика.
— Увага! — гукнув Гнат. — ДМ-1 і ДМ-2 — маневр ліворуч од точки виходу зі зміною горизонту. ДМ-3 і ДМ-4 — маневр праворуч. Шукати інверсійний слід, про всі відчуття і незвичайні явища доповідати негайно!
У віомі з чотирьох сторін відділилися бічні модулі зв’язки і за мить зникли у хмарах.
— Завдання веденій “п’ятірці”? — почувся ламкий юначий басок командира другої десантованої зв’язки.
— Широтне баражування сходинками всього квадрата. Доповідати про будь-які дивні явища у повітрі й на землі.
Ведена зв’язка модулів виринула з-під корми нашого шлюпа і пішла вліво, розпадаючись на п’ять тонких голок.
— А Демон-індикатори? — згадав я. — Ти казав, готові ще три датчики.
— Один у мене, два я віддав на ДМ-1 і ДМ-2. Тільки не знаю, чи будуть вони діяти крізь обшивку модуля. Скоріше — ні.
Гнат дістав білий циліндрик, обснований павутинкою антени, і подав стажистові.
— Вмикай, варяже.
Модуль, як і раніше, ковзав носом донизу над хмарами, далі занурився в їх пелену і вийшов уже під ними. Видно стало панораму земної поверхні — лісовий килим з поодинокими лисинами галявин та горбами.
— Костянтинівка, — сказав Гнат, дивлячись униз. — Григорію, дай мені прямий зв’язок з оперативним центром та синоптиками Євро-центру. — Будь готовий до форми “екстра”.
— Є! — коротко відповів небагатослівний Корж. — “Сташевський” готовий до форми “екстра”.
Я з повагою глянув на Гната. Хлопець виріс і діє так упевнено, що не потребує порадників. Принаймні моя допомога йому не потрібна. Зростання підлеглого завжди непомітне, а виявляється раптово. Не вельми тонке спостереження, але точне.
— Сідай на моє місце, — Гнат зняв емкан управління і поступився місцем пілоту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Непрохані гості » автора Василь Головачов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АНАТОЛІЙ ПЕРВИЦЬКИЙ, заступник начальника відділу безпеки УАРС“ на сторінці 4. Приємного читання.