— Коли це стало відомо?
— Годину тому дзвонили з Новгорода. Хлопці живі, тож не хвилюйся. Зо Лі досконало знає прийоми типу “укол у нервовий вузол”. Професіонал. Спостереження за ним встановити не вдається. Щезає. Потрібно брати при першій же нагоді.
— Гаразд, подумаємо. Все?
— Поки що все.
Я вимкнув віом і кілька секунд сидів непорушно, перетравлюючи слова Гната.
Директор УАРС чекав на мене один. Поруч з ним біля моделі атмосфери Землі стояли Стево Інджич, середнього зросту, худорлявий, і сивочубий чоловік, який викликав повагу габаритами, у голубувато-сірому костюмі, з червоним шевроном на рукаві: три стилізовані, переплетені між собою букви — ВКС, і нижче римська цифра 2.
Він озирнувся, і я впізнав голову ВКС Ореста Шахова. Лице в Шахова не те що було негарним, але все ж хтось у його роду таки був Квазімодо. Маленькі світло-голубі оченята Шахова тонуть у кам’яних зморшках обличчя, промацуючи мене з голови до ніг.
— Сідай, — кивнув мені Пилип і вмостився поруч.
Інджич присів у кутку стола. Шахов, відповівши на привітання, залишився стояти.
— У нас тут виникла невеличка теоретична суперечка, допоможи дійти згоди.
Я мимовільно глянув на голову ВКС і знову зустрів його оцінюючий, важкий, без тіні посмішки, погляд.
— Що, по-вашому, являє собою Демон? — запитав він стиха.
— Це зона активного поглинання… — почав було я і вмовк, спостерігши, як це не сподобалося Ромашину.
— М-да, зона поглинання енергії. Це фізика, принцип дії. А глибше?
Я подумав.
— Є припущення, що це об’єкт “Зеро”, знайдений у континентальних породах Марса близько двохсот літ тому фірмою “Демони мороку”. На жаль, багато документів архіву лабораторії “Суперхомо” безнадійно втрачено і вточнити…
Знову нетерплячий кивок Ромашина. Що це він так нервується? Через мою нездогадливість? Чого я не бачу того, що бачить він?.. Демон… об’єкт “Зеро”… сліди двічі ізотопної води, яка не зустрічається в Галактиці… чужий об’єкт… Ось у чому річ!
— Ми вийшли на контакт з чужим розумом, — поволі проказав я. — Це мається на увазі?
— Напрошується в першу чергу, — сказав Стево.
— По-вашому, Демон — представник якогось іншого розуму?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Непрохані гості » автора Василь Головачов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯН ЛАПАРРА“ на сторінці 3. Приємного читання.