Розділ «ПИЛИП РОМАШИН, директор УАРС»

— Цілком правильно, при лікуванні пригніченого стану і депресії.

— Ясно. Що в тебе, Мартіне?

Гриффітс за звичкою випнув товсті губи.

— Нам вдалося зберегти частину документів другого розпечатаного контейнера. Експерти розшифровують записи і дещо вже виявили… Лабораторія “Суперхомо” експериментувала над людьми, причому досить своєрідно: їх по одному і цілими групами “згодовували” Демону зусебіч через “вікна” проникності в його оболонці. Таким чином “експериментатори” шукали ключ до управління Демоном, а звідси випливає, що Демон — не витвір лабораторії. Його звідкілясь привезено на Ховенвіп. Список тих, хто “пройшов” Демона, складає шістсот сорок чотири прізвища. Вижили після цього дев’яносто п’ять осіб, з них тридцятеро померло впродовж місяця після експерименту.

У залі залягла тиша. Всі працівники ВОПС, Лапарра, Калашников, Гнат, приголомшені, німо дивилися на Гриффітса. Мовчав і я, хоча давно знав межі цинізму і людиноненависництва “вчених” убивць у часи капіталізму.

— Це все, що вдалося прочитати? — стиха запитав Лапарра. — Чи знайшли вони ключ до управління Демоном? І що він таке?

— Напевно, так, хоч безпосередніх доказів, які підтверджують це, поки що не виявлено. Між іншим, у бункері, де, мабуть, перебував Демон, хіміки натрапили на слабкі сліди рідкої речовини — води-зет, двічі ізотопної води.

Ще кілька хвилин тому слова Мартіна могли бути для мене сюрпризом, тепер же я лиш кивнув у відповідь, переконавшись у своїй здогадці.

— Дякую, Мартіне, — сказав я. — Добре, якщо б ви повідомили всі новини одразу ж, а не через добу. Тепер я можу з певністю сказати, що таке Демон. Це об’єкт “Зеро”.

Якусь хвилю всі мовчали. Потім Лапарра підвів очі:

— Вважаєш, пояснив, що таке Демон? Гнат з Гриффітсом обмінялися посмішками, я був серйозний.

— Думаю, пояснив, просто ви цього ще не бачите. Річ у тім, що за моїм завданням було проведено всебічне обстеження місць знаходження шахт фірми “Демони мороку” на Марсі. Там також виявлено воду-зет. Плюс до цього останні дані Мартіна про те, що Демона привезено на Ховенвіп, а не створено в лабораторії. Звідси й висновок: об’єкт “Зеро” був перевезений на Землю і через двісті років вирвався на волю, як Демон.

Я зафіксував час. Треба завершувати позапланову оперативку.

— Підходжу до головного. Невідомо, чи володіє ваш Зо Лі секретом Демона, про це ми дізнаємося, коли чистильник прибуде до нас. Але, очевидно, ми виходимо на контакт з позагалактичним розумом! Сліди об’єкта “Зеро” — вода-зет, а такої води, як відомо, в нашій Галактиці поки що не виявлено. Ось і вважайте тепер, яка ціна нашої роботи. Локація із супутників та висотних ПКП поверхні Землі також нічого не дала, значить, уся надія на світлі голови фізиків. Не виявимо Демона — сам диявол не знає, яку штуку він утне потім…

Я не встиг докінчити думку, як Калашников, що працював неподалік, раптом скочив, нагнувся до панелі селектора і зробив мені знак рукою. Оператори ВОПС поруч з ним забігали пальцями по клавіатурі пульта, стиха перемовляючись. Я очікував. Зрештою, Калашников обернувся до мене:

— Аварія під Новгородом! У річку звалився міст з магнітопоїздом. Є жертви. Патруль лінійних уже подався туди.

Я зиркнув на Лапарру і стрівся з поглядом його нестерпно голубих очей.