— Ти сказав, що твоя гіпотеза пояснює майже все, — проказав Первицький з провинною усмішкою; знаю я цю манеру — вгамовувати готові спалахнути пристрасті. — Чому майже?
— Тому, що вона передбачає кілька запитань типу “навіщо”. Навіщо, наприклад, Зо Лі коїти з допомогою фактора “Д” безчинства, ризикуючи попастися на місці злочину? Він же чудовий працівник… був принаймні. Всі про нього відгукуються схвально. Невиявлена патологія психіки? Хвороба? Звичайно, він міг звихнутися після катастрофи та загибелі друзів, але ж його дії поєднують у собі самовладання, безумовну винахідливість і розрахунок. Друге: навіщо Зо Лі намагається проникнути в підземелля “Суперхомо”? Створюється враження, що він знає про лабораторію щось таке, чого не знаємо ми, і хоче… що? Заволодіти чимось іще? Новим фактором “Д”? І третє: навіщо він стріляв у Гната й стажиста?
— М-да, — сказав Гриффітс після паузи, — “Суперхомо” — міцний горішок. Але дослідження лабораторії не завершені, і ми сподіваємося одержати відомості, які проллють світло на всі ці загадкові події.
— Я також тішу себе надією, — мовив Пилип. — І те, що Зо Лі якимось чином зв’язаний з аваріями і катастрофами, ще належить довести. Цілком імовірно, що йдеться тут про нове фізичне явище. Але не виключена можливість, що це…
— Прибульці, - серйозно сказав Гнат.
— Ось саме. — Ромашин-старший був спокійний. — Веселого тут, до речі, мало. Мені доповіли, що на плато поряд з підземним господарством лабораторії розташований космодром. Чому б “Суперхомо” не бути зв’язаною з космічними дослідженнями? Працювала вона під орудою Інституту військово-космічних досліджень і могла експериментувати з чимось чи з кимось у космосі. Пам’ятаєте, півтора сторіччя тому на Марсі виявили об’єкт “Зеро”? Про це тоді багато писала західна преса. Ну, звичайно, звідки вам пам’ятати діла давноминулих днів? Річ у тім, що з цим об’єктом працювала одна з таємних лабораторій Пентагону, раптом це була саме лабораторія “Суперхомо”? Підніміть архіви, пошукайте, можливо, з цього боку ми швидше вийдемо на розгадку таємниці лабораторії. Тож якщо ви не хочете робити висновки, спробую я.
Справа під кодовою назвою “Демон” рухається дуже повільно. Дії невідомого стрільця — будемо вважати, що Зо Лі поки що тут ні до чого, — підпадають під статтю “оголошено поза законом”. Звідси — посилити заходи по його розшуку, поки не сталося тяжкого злочину. Прискорити дослідження “Суперхомо”, спрямувати туди найдосвідченіших спеціалістів. Матеріали подавати мені на стіл через кожні дванадцять годин (Гриффітс кивнув). Для дослідження феномена “Демон”, чи як його назвав Ян, фактора “Д”, тобто власне причин аварій, залучаються експерти техцентру та вчені Академії наук, конкретно — старший науковий співробітник Фізичного інституту, спеціаліст у галузі фізики електромагнітного поля Ігор Суров. Ось хто цей сивий і довгорукий — фізик.
— Запитання є? — мовив Пилип.
— Одне, — знову подав голос Гнат. — Чи не краще назвати “Чеширський Кіт”.[2]
Ромашин-старший поглянув на нього, потім на мене.
— Нехай вирішує начальник відділу. Додам: не плодіть гіпотез. Безжально відтинайте непотрібне, те, що відволікає вбік. На розслідування даю вам… — він на хвилю замислився, — п’ять днів. Усі вільні.
У коридорі я сказав Гнатові упівголоса:
— Поводитися з батьком зухвало не варто, хлопчику, це погано закінчується. — Повернувся до всіх інших. — Прошу до мого кабінету, колеги.
ГНАТ РОМАШИН
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Непрохані гості » автора Василь Головачов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯН ЛАПАРРА“ на сторінці 5. Приємного читання.