— Це було б моєю головною версією, — сказав доктор Валід, — якби не ось це.
Він взяв щипцями складку шкіри — я припустив, що вона колись була щокою — і потягнув її на обличчя. Шкіра перекрила весь череп і закрила вухо на протилежному боці.
— Шкіру було розтягнуто так сильно, що вона не змогла повернутися до початкової форми, і хоча від м’язових тканин залишків мало, вони теж зазнали латеральної деградації. Судячи з ліній напруження, я припускаю, що щось виштовхувалося з його обличчя в районі підборіддя та носа, розтягуючи при цьому шкіру та м'язи, трощачи кістки, а потім обличчя було зафіксовано. Згодом те, що тримало все на місці, зникло, а оскільки кістки та м'які тканини втратили свою цільність… просто кажучи, обличчя відпало.
— Ти вважаєш, що це dissimulo? — спитав Найтінґейл.
— Або дуже схожий на нього метод, — сказав доктор Валід.
Найтінґейл пояснив мені, що dissimulo — магічне закляття, яке може змінювати зовнішність. Тобто, слово «закляття» він не сказав, але суть сказаного була саме така.
— На жаль, — сказав доктор Валід, — dissimulo по суті переміщає м'язи та шкіру в нове розташування, і ця зміна може стати необоротною.
— Цей метод ніколи не був популярним, — сказав Найтінґейл.
— А причину непопулярності ви бачите на власні очі, — сказав доктор Валід, указуючи на залишки обличчя Брендона Купертауна.
— Є якісь ознаки того, що він практикував магію? — спитав Найтінґейл.
Доктор Валід взяв у руки закритий металевий лоток.
— Я знав, що ти питатимеш про це, — сказав він, — тому вийняв його заздалегідь.
Він підняв кришку, а під нею був людський мозок. Я, звісно, не експерт, але на мене мозок справив враження нездорового; він здавався зморщеним і вкритим дірочками, неначе його залишили сохнути на сонці.
— Як ви можете бачити, — сказав доктор Валід, — відбулася значна деградація кори головного мозку та наявні сліди внутрішньочерепної кровотечі, яку теж можна було б пов'язати з якоюсь деградацією, якби ми з інспектором Найтінґейлом не знали справжню причину.
Він розрізав мозок навпіл, щоб показати нам те, що всередині. Орган був схожий на померлу цвітну капусту.
— Ось це, — сказав доктор Валід, — мозок після магії.
— Таким мозок стає через магію? — спитав я. — Не дивно, що нею більше ніхто не займається.
— Таке трапляється з тими, хто не знає міри, — сказав Найтінґейл. Він обернувся до доктора Валіда: — У його будинку не було жодної ознаки застосування магії. Ні книжок, ні причандалля, ні vestigium.
— А чи не міг хтось украсти його магію? — спитав я. — Висмоктати її з його мозку?
— Це дуже малоймовірно, — сказав Найтінґейл. — Украсти магію іншої людини майже неможливо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Річки Лондона» автора Бен Ааронович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3 Фоллі“ на сторінці 4. Приємного читання.