— Ґранте! — сказав він. — Що тут, в біса, коїться?!
Я підповз туди, де на тротуарі долілиць лежав Фолсом.
— Відбулося непоправне порушення громадського порядку, — казав я, перевертаючи Фолсома в таке положення, щоб він оклигав. Моя голова досі боліла від його удару, тому я був не дуже обережний.
— Але чому? — спитав він. — Нічого ж не передбачалося.
Бунти рідко бувають спонтанні. Зазвичай натовп треба зібрати й спровокувати, і сумлінний інспектор пильно стежить за таким. Особливо коли його ділянка містить такий магніт громадської непокори, як Трафальгарська площа. Єдина хоч трохи правдоподібна брехня, що спала мені на думку — хтось атакував Королівську Оперу психотропним аерозолем. Але я вирішив, що ця версія створить більше запитань, ніж дасть відповідей. Не кажучи вже про можливе недоречне застосування війська. Щойно я наважився був сказати правду, що який привид-вампір керує всіма глядачами, аж Неблет раптом втелепав, кого саме він щойно вдарив по голові.
— Боже мій! — сказав він, сідаючи навпочіпки, щоб подивитися зблизька. — Та це ж заступник помічника комісара Фолсом!
Наші погляди перетнулися над тілом нашого старшого офіцера.
— Він вас не бачив, сер, — сказав я. — Якщо ви викличете швидку допомогу, ми можемо прибрати його з місця злочину раніше, ніж він повернеться до тями. Трапився бунт, на нього напали, ви його врятували.
— А яка в цьому ваша роль?
— Надійний свідок, сер, — сказав я. — Вашого вчасного втручання.
Інспектор Неблет суворо подивився на мене.
— Я помилявся щодо вас, Ґранте, — сказав він. — Ви маєте певні риси справжнього копа.
— Дякую, сер, — сказав я.
Я подивився навколо. Бунтівники рушили звідси; як на мою думку, то по Флорал-Стріт до Площі.
— Де ТГП? — спитав я.
ТГП — це Територіальна Група Підтримки. Це такі хлопці, що їздять у фургонах «Мерседес Спринтер» і мають у своєму споряджені все, починаючи від шоломів і закінчуючи тазерами. У кожному районі кілька таких машин їздять навколо своєї території, особливо ввечері, а на випадок непередбачуваних подій напоготові були додаткові загони. Я мав підозру, що поточні події вважаються непередбачуваними.
— Їх розгортають на Лонг-Ейке та на Рассел-Стріт, — сказав Неблет. — Таке враження, що вони хочуть утримати бунт у межах Ковент-Ґарден.
З боку Площі почувся тріск, а потім радісні крики.
— А це що? — спитав Неблет.
— Гадаю, вони грабують ринок.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Річки Лондона» автора Бен Ааронович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 12 Крайні заходи“ на сторінці 2. Приємного читання.