Розділ «Частина 2 Сірі чоловічки»

— Я змішую правду і розкрутку, — сказав Курц, зробивши глибоку затяжку й видихнувши дим. — Чи не найвигідніший спосіб робити справи. Давай зосередимося на розкрутці.

Овен нічого не сказав. Останнім часом він мало палив, і від першої ж затяжки в нього злегка запаморочилось у голові, хоча смак тютюнового диму приніс неабияку насолоду.

— Президент скаже, що уряд Сполучених Штатів закрив на карантин місце катастрофи корабля й околиці з трьох причин. Перша суто логістична: через віддалене розташування Джефферсон-тракт і невелику заселеність тутешніх місць ми змогли організувати тут карантин. Якби сірі чоловічки висадилися в Брукліні або навіть на Лонг-Айленді, це було б неможливо. Друга причина — нам невідомі наміри прибульців. Причина третя, найпереконливіша, — прибульці несуть із собою заразну речовину, яку фахівці, що працюють на місці, називають «грибок Ріплі». Хоча інопланетні гості запевняють нас, ніби вони не заразні, вони принесли з собою надзвичайно заразну речовину. Потім президент повідає принишклому від жаху світові, що якраз грибок може бути тим, що контролює розум, а сірі чоловічки — це всього лише поживне середовище для його зростання. Він покаже відеозапис, на якому сірий чоловічок у прямому сенсі вибухає, розпорошуючи грибок Ріплі. Запис трохи підправлений, щоб було краще видно, але в основному відповідає дійсності.

«Брешеш, — подумав Овен. — Запис — фальшивка від початку до кінця, так само як ота дурна кіношка про розтин інопланетянина. А чому брешеш? Просто тому що можеш. Усе дуже просто, чи не так? Тому що для тебе брехати — заняття більш природне, ніж казати правду».

— Ну добре, брешу, — без жодного переходу продовжив Курц. Кинувши оком на Овена, він знов опустив погляд на свою сигарету. — Але факт залишається фактом, і його можна перевірити. Деякі з них дійсно вибухають і перетворюються на червоний пушок кульбаби. Цей пушок і є грибок Ріплі. Достатньо вдихнути певну кількість, і через певний час, який ми поки не можемо точно встановити, — це може бути година, а може і два дні, — твої легені та мозок перетворюються на салат Ріплі. Ти скидаєшся на ходяче суцвіття отруйного сумаху, а потім помираєш. Про нашу невеличку авантюру сьогодні вранці згадки не буде. За версією президента, корабель, який, імовірно, отримав серйозні пошкодження під час аварії, був або підірваний командою, або злетів у повітря сам. Усі сірі чоловічки загинули. Ріплі після первинного поширення теж почав помирати, схоже, через те, що погано переносить холод. До речі, росіяни це підтверджують. Був проведений масовий відстріл тварин, які теж переносять інфекцію.

— А людське населення Джефферсон-тракт?

— Президент скаже, що близько трьохсот людей — десь сімдесят осіб місцевих і приблизно двісті тридцять мисливців — зараз перевіряють на наявність грибка Ріплі. Він скаже, що деякі заражені успішно виліковуються за допомогою простих антибіотиків, таких як цефтин і аугментин.

— А тепер слово від нашого спонсора, — вставив Овен, і Курц задоволено розсміявся.

— З часом буде оголошено, що Ріплі виявився дещо стійкішим до антибіотиків, ніж передбачалось, і що велика кількість пацієнтів померла. Ми назвемо імена людей, які вже мертві — через Ріплі або через ці моторошні імпланти, хай їм грець. Знаєш, як хлопці називають імпланти?

— Так, лайнотхір. Президент згадає про них?

— У жодному разі. Хлопці, які відповідають за ці справи, вважають, що розповідь про лайнотхорів може засмутити середньостатистичного американця. Як і те, яким чином ми розв’язуємо проблеми тут, у крамниці Ґосселіна, у цьому мальовничому куточку сільської місцевості.

— Можна сказати, остаточно розв’язуємо, — сказав Овен. Він докурив сигарету до самого фільтра й оббив попіл об край порожнього кухля з-під кави.

Курц підняв очі і впер незмигний погляд в Овена.

— Можна сказати й так. Ми збираємося знищити приблизно триста п’ятдесят осіб, переважно чоловіків, але я не можу поручитися, що під зачистку не потрапить кілька жінок і дітей. Робиться це, зрозуміло, для того, щоб захистити людство від пандемії і, цілком імовірно, підкорення. Серйозний привід.

Овен не зміг утриматися від думки: «Гітлеру б точно сподобалось», — але він як міг прикрив її іншими думками, щоб Курц її не почув або не відчув. Хоча хто його знає? Курц — слизька риба.

— Скількох ми зараз утримуємо? — запитав Курц.

— Близько сімдесяти. Ще вдвічі більше їдуть із Кінео. Якщо погода не погіршиться, вони будуть тут близько дев’ятої.

Погіршення погоди очікувалось, але не раніше ніж опівночі.

Курц покивав.

— Так-так. Плюс, скажімо, осіб п’ятдесят північніше, ще десь сімдесят із Сент-Кеп і сіл на південь від нас… і наші хлопці, про них теж не можна забувати. Респіратори, здається, допомагають, але в медичних звітах уже згадуються чотири випадки зараження Ріплі. Солдати про це, звичайно, не знають.