Розділ «Частина 2 Сірі чоловічки»

Курц знову поліз у комбінезон і цього разу витяг старий потертий кишеньковий годинник.

— Він належав моєму дідові, досі йде точно, — повідомив він. — Я гадаю, тому, що в ньому механічне підзаведення, ніякої електрики. А ось мій наручний годинник — НФНФ.

— Мій теж.

Губи Курца торкнула усмішка.

— Зайди до Перлмуттера, коли буде вільний час, і відчуєш, що можеш витримати його товариство. Він має повно справ, але сьогодні вдень знайшов час, щоб доправити три сотні механічних «таймексів»[120]. Якраз перед тим, як сніг відрубав нам повітряне сполучення. Перлі збіса добре знає свою справу. Якби він ще викинув з голови, що живе в кіно, ціни б йому не було.

— Сьогодні він, можливо, зробив перші кроки в цьому напрямку, босе.

— Так, можливо.

Курц замислився. Андергілл чекав.

— Нам потрібно пити віскі, друже мій. Сьогодні в нас щось на зразок ірландського чування над покійником.

— Так?

— Так. Мій улюблений кінь пука от-от відкине копита.

Овен підняв брови.

— Так, після цього з нього відразу ж упаде чарівний плащ-невидимка і він стане звичайним дохлим конем, якого намагатимуться пришпорювати людці, переважно політики, що краще за всіх уміють займатися марною справою.

— Щось я вас не розумію.

Курц знову подивився на старий кишеньковий годинник, який, цілком імовірно, знайшов у якомусь ломбарді… або зняв із трупа. Андергілл не сумнівався, що він на це здатний.

— Сьома година. Через приблизно сорок годин президент виступить із промовою на Генеральній Асамблеї ООН. Цю промову побачать і почують стільки людей, скільки не чули за всю історію людства. Вона стане частиною найбільшої події в історії людської раси… і найбільшою розкруткою, відколи Господь Усемогутній створив космос і кінчиком пальця запустив круговерть планет.

— Що таке розкрутка?

— Це чудова історія, Овене. Як будь-яка гарна брехня, вона містить у собі великі кавалки правди. Президент повідає враженому світові, який, хвала Всевишньому, слухатиме кожне його слово, затамувавши подих, що шостого або сьомого листопада цього року на півночі штату Мейн розбився космічний корабель з інопланетянами на борту. Це правда. Він скаже, що для нас це не стало повною несподіванкою, оскільки ми та глави інших держав, які входять до Ради Безпеки ООН, уже щонайменше десять років знаємо, що інопланетяни ведуть за нами спостереження. Теж правда, тільки дехто з нас тут, в Америці, знав про наших друзів з інших світів іще з кінця 1940-х років. Ще ми знаємо, що російські винищувачі збили корабель сірих чоловічків над Сибіром у 1974 році… хоча росіяни досі не в курсі, що ми про це знаємо. Той корабель, найімовірніше, був безпілотником, пробний пуск. Таких багато літало. Спочатку сірі виходили на контакт дуже обережно: напевне, ми їх дуже лякаємо.

Овен слухав із якимсь хворобливо-нудотним захватом, сподіваючись тільки, що той не відображується в нього на обличчі або у верхніх шарах свідомості, до яких Курц міг досі мати доступ.

Курц укотре заліз у внутрішню кишеню комбінезона і дістав м’яту пачку «Мальборо». Коли він простяг її Овену, той спершу похитав головою, а потім витяг одну з чотирьох сигарет, що лишилися там. Курц узяв і собі.