З-12 років дитина
• 14-18 років школяр
• 18-25 років молодь
• 18--25/26/28 років студенти
• 26-44 роки дорослі
• 45-64 роки дорослі
• 65 років і старші пенсіонери
Для планування туризму вік є важливим для оцінки вибору активності способу і виду туризму і як економічна категорія, що характеризує залежність або самостійність подорожуючого. Інфанти і діти молодшого віку подорожують обов'язково у складі родини, вони абсолютно залежні в прийнятті рішення і залежні економічно. Школярі вже можуть подорожувати як у складі сім'ї, так і у складі туристських груп, однак мають обмежену економічну самостійність, при здійсненні подорожі без батьків їм необхідно мати доручення на супроводжуючу особу, наприклад, вчителя або супроводжуючого керівника групи, опікуна. Молодь переважно не становить заможну групу, щодо наявності коштів, але самостійна в прийнятті рішень і активності в здійсненні подорожей. Після тридцяти років люди здійснюють подорож у складі сім'ї або з дітьми. Туристи середнього і старшого віку незалежні економічно, але частіше обирають менш активні способи відпочинку. Люди старшого покоління економічно незалежні і активні, відпочивають частіше без дітей. Автобусним турам віддає перевагу більш молодий контингент туристів, ніж круїзним турам. Останні - більш дорогі і менш динамічні, розмірений і спокійний відпочинок більше підходить туристам старшого покоління.
Певне значення для організації туризму мають релігійні уподобання туристів. Це обумовлено з одного боку тим, що понад 90% об'єктів туристської зацікавленості так чи інакше пов'язані з культом або релігією, що присутні в теперішньому часі або вже втратили своє значення, або забуті. Це культурно-історичні цінності і загальнолюдський спадок. Наприклад, у Парижі понад 45% об'єктів туристської зацікавленості належать до християнства.
З іншого боку, будь-яке відвідування святих місць, храмів, інших культових об'єктів і споруд, що знаходяться під егідою діючої конфесії чи секти, та в їх володінні, перед включенням в програму туру повинно бути узгоджено з керівництвом цієї релігійної спілки, встановлено порядок відвідування об'єкту туристами, час відвідування, який не заважає обрядам, або порядок присутності на обрядах. Зазвичай монастирі, храми та інші культові споруди доступні для відвідування туристами, а спілки і секти, що володіють ними, охоче пускають туристів з економічної точки зору отримання плати за подібне відвідування. Вони встановлюють певні правила для відвідувачів, зокрема щодо одягу, порядку проведення фотозйомок, пропозиції власного екскурсовода та ін.
В той же час, належність до якої-небудь релігійної конфесії не є перешкодою для здійснення туризму. Турист повинен ознайомитись та поважати місцеві закони і звичаї. Це не зобов'язує його виконувати обряд, дотримуватися і приєднуватись до тієї чи іншої релігії або культу, за винятком випадків, коли подібне є метою подорожі, наприклад, паломництво. Якщо духовних сил із релігійних міркувань для поваги бракує, тоді туристу слід відмовитись від відвідування культових об'єктів певної місцевості чи країни.
За міжнародними нормами турист має право проводити без перешкод релігійні обряди і молитви, однак, якщо це не заважає іншим туристам і не порушує місцевих правил і правил перебування в готелі та інших громадських місцях.
Зрозуміло, що описаними вище соціально-демографічними характеристиками не вичерпується соціальний портрет туриста.
Більш глибокий підхід до його створення лежить в царині антропо-центричного розуміння туриста, як людини - біопсихосоціальної системи. В сучасній туризмології навіть здійснюються спроби виділення окремої галузі знань - антропології туризму.
Цінність підходу до туризму з цих позицій полягає в тім, що турист розглядається як складна біопсихосоціальна система. Людина-турист обирає туристичну сферу для реалізації своїх потреб, не тільки соціального, а й біологічного та психологічного характеру. Таке трактування людини-туриста, що близьке до підходу П. Сорокіна, який заперечував моністичне пояснення сутності людини, має значний евристичний потенціал щодо соціологічних досліджень особистості туриста та його поведінки.
Разом з тим, слід зазначити, що для туризмознавства важлива також та сукупність соціальних характеристик, яка описує людину-туриста у зв'язку з його місцем у соціальному просторі туризму. Йдеться про структуру особистості туриста.
Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Людина в сфері туризму“ на сторінці 3. Приємного читання.
