Структура та функції туристичної діяльності

Сучасні різновиди туризму

В свою чергу люди із високою мотивацією до влади діляться на дві групи:

• 1) ті, що прагнуть до влади заради можливості влади над іншими - при цьому інтереси організації часто відходять на другий план;

• 2) люди, що прагнуть до влади заради прискорення вирішення визначених групових завдань.

Сама по собі потреба в досягненні, якщо її не супроводжує мотив влади, не передбачає управлінський успіх. Однак, і людина, що звикла тільки керувати, нехай не готується до менеджерської посади, їй не вистачає мотиву аффіляції - вміння та бажання працювати з людьми як із рівними собі.

Потреба досягнення знаходиться десь посередині між потребою в повазі та самовираженні. Ця потреба задовольняється не проголошенням успіху цієї людини, що підтверджує її статус, а процесом доведення праці до її успішного завершення. Потреба досягнення, згідно з Макклелландом, означає змагання з деякими еталонами довершеності, прагнення перевершити їх.

Люди з високо розвинутою потребою успіху ризикують помірно, їм подобаються ситуації, в яких вони можуть взяти на себе особисту відповідальність за пошук вирішення проблеми та хочуть, щоб досягнуті ними результати винагороджувались цілком конкретно.

Потреба в аффіляції. Мотивація на основі потреби в причетності за Макклелландом схожа з мотивацією за Маслоу, такі люди зацікавлені в компанії знайомих, налагодженні дружніх стосунків, наданні допомоги іншим. Люди з розвиненою потребою причетності будуть захоплені такою роботою, яка буде давати їм розширені можливості соціального спілкування. Розглянуті види потреб можуть бути покладені в основу системи мотивації туристичної діяльності.

Макклелланд пов'язав мотиви не з тим, що рухає людиною від природи, а з соціальним оточенням людини. Він розглядав мотив як соціально надбану якість, а мотивацію як визначену конфігурацію мотивів. Він намагався визначити силу або рівень мотивації до досягнення. Найбільше, вважав він, вона е характерною для бізнесменів, меншою мірою - для менеджерів та службовців. Він підкреслював, що їх діяльність буде успішною тільки в тому випадку, якщо вони можуть впливати на результат. Суб'єкти, які досягають, не гравці. Вони вибирають можливість працювати над проблемою, а не покладаються на волю випадку.

В термінах менеджера постановку помірно важких, але потенційно позитивних результатів можна інтерпретувати як установку на ризик. Багато хто схильний до крайнощів - чи до невиправданої спекулятивної гри, чи до мінімізації можливості програшу. Гравець вибирає найбільший ризик, тому що він не впливає на результат, тому він не здатний раціонально відділити особисту вину за програш і невдалий збіг обставин.

Консервативно налаштовані суб'єкти вибирають дуже маленький ризик. Досягнення тут невелике, але гарантоване. Невеликий ризик не породжує небезпеки помилитися, а отже, не породжує докорів сумління за допущені помилки, які нерідко викликають великий стрес. Індивід, що досягає, вибирає середній шлях з помірним ризиком, тому що відчуває, якою мірою він здатен впливати на кінцевий результат. В бізнесі подібний агресивний реалізм - знак успішного підприємця.

Інша особливість суб'єкта, що досягає - концентрація на особистому досягненні, а не на матеріальній винагороді успіху. Хоча він не відкидає матеріальну винагороду зовсім, вона не має для нього значення як досягнення саме по собі. Гроші мають значення для нього, насамперед, як вимір професійного виконання, оцінки ступеню прогресу в роботі і порівняння особистих досягнень з успіхами інших. Звичайно, він не шукає гроші заради статусу чи економічної безпеки.

Суб'єкти, що досягають, часто зустрічаються в таких видах діяльності як торгівля, управління малим бізнесом. Тут нема великих структур, і тому вони швидко отримують зворотну інформацію про те, наскільки успішним було їх виконання.

Зворотний зв'язок - ось у чому вони найбільше мають потребу. Вони отримують інформацію про свою роботу, їм не потрібна оцінка їх особистих якостей, чи здатності взаємодії з колективом, їм потрібна інформація про виконання завдання.

Суб'єкти, що досягають, є успішні, тому що здебільшого вони проводять час в роздумах про те, як виконати свою роботу краще.

Вони знають, там, де людина починає з роздумів, справи йдуть успішно.

Макклелланд визначив три умови, при яких з'являється мотив досягнення:

• 1) людина повинна бути готовою до того, щоб взяти на себе всю відповідальність за кінцеве вирішення справи;

• 2) потрібно чітко уявляти собі, чим закінчиться справа та чи принесе вона нам успіх або поразку;

• 3) успіх не має бути чітко визначеним або гарантованим, але має бути пов'язаним з певним ризиком, деякою невизначеністю.

Слід звернути увагу, що мотивація досягнення може бути застосована також і до категорії виконавців, обслуговуючого персоналу, робітників туристичної індустрії, спираючись для цього на розробки Ф. Тейлора, у яких концепція "досягаючого керівника" розглядалась у взаємодії з концепцією "досягаючого робітника".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура та функції туристичної діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Туризм як соціокультурний феномен

  • Соціокультурні характеристики туризму

  • Класифікаційний дискурс

  • Структура туризму

  • Розділ 2. Людина в сфері туризму

  • Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі

  • Соціальна роль

  • Розділ 3. Туристична поведінка

  • Туристична поведінка з позицій плюралістичного підходу

  • Основні біологічні фактори туристичної поведінки

  • Системно-структурний підхід до розуміння туристичної поведінки людини

  • Потреби туриста

  • Мотиви туризму

  • Модель туристичної поведінки

  • Теорії щодо поведінки людини-туриста

  • Розділ 4. Туристична діяльність

  • Соціальна активність

  • Туристична діяльність

  • Структура та функції туристичної діяльності
  • Стимули туристичної діяльності

  • Класифікація туристичної діяльності

  • Економічна діяльність

  • Форми трудової діяльності

  • Розділ 5. Інституціональні характеристики туризму

  • Функції соціального інституту

  • Туризм як господарчий і культурний соціальний інститут

  • Інститут культури

  • Інститут виробництва

  • Туристичні товари і послуги

  • Туризм як культурний феномен

  • Туристська субкультура

  • Розділ 6. Класифікація туризму за видами залежно від критеріїв

  • Класифікація туризму за охопленням території

  • Класифікація туризму за терміном поїздки

  • Класифікація туризму за сезонністю та інтенсивністю турпотоку

  • Класифікація туризму за принципом оплати та організацією продаж

  • Класифікація туризму за ступенем організованості

  • Класифікація туризму за соціо-демографічними ознаками

  • Класифікація туризму за формою організації подорожі та обслуговування

  • Класифікація туризму за засобами пересування

  • Класифікація туризму за метою подорожі

  • Алкотуризм

  • Археологічний туризм

  • Благодійний туризм

  • Винний туризм

  • Гастрономічний туризм

  • Геотуризм

  • Демонологічний туризм (туризм за привидами)

  • Діловий туризм

  • Економний туризм (заощадливий туризм, гарячі тури)

  • Ігровий туризм (розважальний туризм)

  • Інтернет-туризм

  • Кавовий туризм

  • Карнавальний туризм

  • Китовий туризм

  • Конференц-туризм

  • Креативний туризм

  • Лісовий туризм

  • Мисливський туризм (аутфітер-тур)

  • Медіа-туризм (прес-тур)

  • Мовний туризм (лінгвістичний туризм)

  • Модний туризм

  • Музейний туризм

  • Наркотуризм (туризм залежностей)

  • Орхідейний туризм

  • Парфумерний туризм

  • Пляжний туризм

  • Пригодницький туризм

  • Пустельний туризм

  • Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм)

  • Романтичний туризм

  • Секс-туризм (сексуальний туризм)

  • Сирний туризм

  • Спортивний туризм

  • Тедді-беар туризм (туризм іграшок)

  • Темний туризм (чорний туризм, туризм суму, танатотурнзм, туризм по в'язницях)

  • Фермерський туризм

  • Чайний туризм

  • Шопінг-туризм

  • Ядерний туризм