З кінця XX ст. універсальною моделлю музею в закордонних країнах вважається "відкритий музей", тобто культурно-освітній комплекс музейного типу, який, окрім функції музею (збирання фондів, їх збереження, експонування), виконує освітні, виховні та розважальні функції. Донедавна в закордонних музеях культивувались традиційні форми експонування (скляні вітрини, одноманітні відомості про автора та його витвори), детальнішу ж інформацію можна було отримати на екскурсії. Культурно-просвітницька діяльність музеїв зазнала суттєвих змін: освітня та виховна функції реалізуються в освітніх програмах, культурно-мистецьких акціях, співпраці з навчальними закладами; розважальна функція — в активній участі особистості у творчих майстернях, клубах, вечорах відпочинку, концертах, у створених на території музеїв комерційних структурах: ресторанах, барах, торговельних ятках. Поступово музеї стають складовою індустрії дозвілля.
Зарубіжні музеї намагаються організувати свою роботу так, щоб відвідувач міг ознайомитися з будь-якою експозицією самостійно, не очікуючи екскурсій. Способи надання інформації: етикетаж, путівники та брошури з конкретних експозицій, магнітофонні записи, відеоматеріали, комп'ютерні програми. Друковані матеріали, записи та відеодокументи, використання копій, муляжів, віртуальних ефектів на етнографічних і природознавчих виставках дають змогу відвідувачам музею стати активними учасниками процесу.
Неабияку роль у музейних установах почали відігравати музейні наглядачі, які не просто стежать за порядком, а можуть кваліфіковано відповідати на запитання про виставку, експозицію, окремий музейний експонат, є посередниками між відвідувачами та науковими працівниками.
Інтеграція музеїв у сферу дозвілля виявляється у таких формах:
• створення в музейних закладах функціональних приміщень для проведення заходів дозвілля — концертних залів, клубних кімнат, оглядових майданчиків, атракціонів, гральних куточків;
• проникнення "індустрії дозвілля" в музеї — відкриття магазинів, сувенірних яток, кав'ярень, оренда музейних приміщень для проведення рекреаційних і розважальних заходів;
• використання в музейній діяльності таких форм роботи, як гуртки, хобі-групи, театральні, музичні, літературні студії, організація свят, тематичних вечорів, конкурсів, фестивалів, творчих лабораторій.
Методами активізації участі населення в культурно-дозвільних заходах є:
• організація днів культури, мистецьких фестивалів, міських свят;
• організація виставок живопису, історії, архітектури;
• створення "мистецтвотек";
• систематичні трансляції мистецьких радіо- і телепередач;
• удосконалення маркетингової діяльності музеїв;
• активізація участі молоді через освітні, культурно-мистецькі, дозвільні проекти;
• реалізація освітніх і культурних програм для дорослих;
• створення умов для доступу до музейних цінностей інвалідів; — надання системи пільг для волонтерів.
Так, 1997 р. у Лос-Анджелесі (США) відкрився новий музей — Центр Гетті (Дж. Поль Гетті — нафтовий магнат. Помер 1976 р. Заповів музею 700 млн дол. За час управління фондом Гетті Гарольда М. Вільямса ця сума зросла до 4 млрд дол. Сьогодні Центр Гетті вважається одним із найбагатших музеїв світу), побудований за проектом відомого американського архітектора Річарда Мейєра як втілення концепції "ідеального" комунікативного простору. Основна ідея музейного проекту полягала у використанні світла та пропорцій експозиційного простору для організації найоптимальнішого сприймання творів мистецтва.
Нині в Центрі діють: Дослідний інститут історії мистецтва та гуманітарних дисциплін, Інститут консервації, Інститут підготовки керівників музейної справи, Інститут грант-програм, Інститут інформації та Інститут художньої освіти. І хоча музейний центр мав працювати передусім із шанувальниками високого мистецтва, працівники музею доклали чимало зусиль, щоб залучити до його діяльності широкі верстви населення, обравши тактичним прийомом своєї діяльності популяризаторство.
Така музейна політика є сьогодні органічною в контексті загальної світової тенденції і спрямована на розширення кола відвідувачів. Реалізується вона через спеціальні програми для різних соціально-демографічних груп, освітні акції, роботу інформаційних кімнат, "сімейних" центрів, заходів дозвілля, зрештою, просто через спілкування з друзями у кав'ярні або ресторані музейного закладу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Музеї як центри організації дозвілля“ на сторінці 1. Приємного читання.
