Механізми підтримки розвитку міжнародного туризму

Міжнародний туризм і сфера послуг

В останній чверті XX ст. закордонні країни у своїй політиці у сфері туризму переважно орієнтувалися на рекламно-інформаційну діяльність. Рекламна індустрія, як і індустрія туризму, перебувала в ці роки в розквіті. Зростання кількості засобів масової інформації й розширення їхніх можливостей у галузі реклами спонукали використовувати нові технічні засоби з метою збільшення споживчого попиту в туризмі. Але організувати велику рекламну кампанію з просування національного туристичного продукту не можливо без фінансової й організаційної підтримки держави. Таку підтримку туризм отримав, причому метою урядів багатьох країн насамперед було поліпшення динаміки й використання феномену масового туризму.

Рекламно-інформаційна діяльність, спрямована на збільшення потоку туристів у свою країну, залишалася функцією номер один державних органів аж до кінця XX ст.

Коли мова заходить про економічні механізми державного регулювання туристичної сфери, виходять звичайно з тих міркувань, що туризм як багатогалузевий комплекс має особливу потребу в координації й регулюванні. Водночас державна присутність і регламентація сковують підприємницьку ініціативу й заважають розвитку ринкових відносин. Іншими словами, держава повинна втручатися, коли цього вимагають інтереси суспільства і галузі, й відступати на другий план, дозволяючи суб'єктам туристичної діяльності діяти самостійно, якщо це необхідно, хоча поєднання суворої регламентації з розумною самостійністю є справою непростою.

У постіндустріальному суспільстві туризм є одним із головних видів діяльності, що визнано практично всіма розвиненими країнами. Якщо в цих країнах туристична галузь конкурує з автомобілебудуванням і нафтопереробкою, то в країнах, що розвиваються, туризм часто виявляється провідною галуззю економіки, єдиним джерелом формування державного бюджету.

Зародившись у надрах приватного сектору, туризм може стійко розвиватися лише за умови, що державні структури забезпечать для цього належні юридичні, політичні, економічні та інші гарантії. Повністю віддавши туризм "у розпорядження" ринкових факторів, не можна забезпечити його стійкий розвиток, який не завдаватиме збитків природним і культурним цінностям, що є об'єктами приваблення туристів. Саме держава повинна передбачити механізми, які стримують стихійний розвиток галузі й спрямовують її еволюцію в потрібне русло, щоб зберегти природне й культурне середовище для прийдешніх поколінь.

Отже, потреба державного регулювання туризму обґрунтована декількома умовами:

• комплексним характером галузі, що вимагає втручання зовнішнього координатора — елементами туризму є засоби розміщення, підприємства харчування, розважальні установи й туристичні підприємства — організатори поїздок. Крім цього, туризм перебуває на стику інших галузей економіки — транспорту, торгівлі, сільського господарства;

• тісним взаємозв'язком туризму й необхідністю охорони навколишнього середовища, культурної й природної спадщини, підвищення престижу країни в очах міжнародної громадськості, вирішення проблем безпеки та ін.;

• впливом туристичної галузі на загальний стан економіки країни, що визначається прямими надходженнями від внутрішнього й в'їзного туризму, а також активізацією діяльності в суміжних галузях, у тому числі завдяки мультиплікаційному ефекту;

• значним виховним впливом туризму, особливо в межах своєї країни, на формування почуття патріотизму й сприяння гармонійному розвитку людини;

• пропагандою національних туристичних цінностей, яка рівнозначна пропаганді державної моделі певної країни, у тому числі ЇЇ політичного ладу, економіки, культури й способу життя населення;

• тим, що в деяких країнах туризм є вирішальним чинником, який визначає стан платіжного балансу, а також економічну незалежність країни.

Кожна з перелічених причин уже є достатньою підставою для того, щоб держава звертала особливу увагу на туристичну сферу. Крім того, низка обставин дає підстави віднести туристичну галузь до стратегічних галузей економіки, тобто до таких, які чинять не локальний, а глобальний вплив на стан всієї економіки. Безумовно, державні органи не можуть не враховувати ці моменти при визначенні сфер першорядного регулювання.

Параметри розвитку туристичної галузі, яка одержала світове визнання як провідний сектор послуг, визначає держава. Вона ж покликана визначати юридичні й податкові правила, згідно з якими буде функціонувати індустрія туризму. До завдань державних органів у будь-якій сфері діяльності традиційно відносять пряме державне інвестування чи залучення приватних інвестицій для розвитку необхідної інфраструктури, особливо в найменш сприятливі з економічної точки зору регіони. Це позитивно впливає на рівень розвитку різних економічних зон у межах країни.

Нарешті, до розряду державних функцій належать підготовка й підвищення кваліфікації професійних кадрів.

Водночас через специфіку туристичної галузі роль держави в управлінні туризмом на цьому не обмежується.

Для успішного розвитку туризму, що впливає не тільки на темпи економічного розвитку країни, а й на її міжнародний імідж, держава бере на себе низку додаткових функцій, зокрема, просування на міжнародних ринках країни як туристичного напрямку, розробку національної туристичної політики, спрямованої на розширення й відновлення туристичної пропозиції. До завдань держави належить також вирішення характерної для туризму проблеми сезонності, яку учасники туристичної діяльності самостійно не в змозі подолати, і демократизації відпочинку. Ці проблеми ми розглянемо більш детально, ілюструючи виклад прикладами з практики провідних туристичних країн, а також з матеріалів UNWTO, Комітету з туризму країн — учасниць ОБСЄ й Всесвітньої ради з туризму.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механізми підтримки розвитку міжнародного туризму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. ТУРИЗМ ЯК БАГАТОГРАННЕ СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ

  • Мотиви і цілі подорожей

  • Внутрішній туризм

  • Діловий туризм

  • Масовий та елітарний туризм

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

  • Становлення туристичного бізнесу

  • Туризм як галузь індустрії

  • Розділ 3. МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Фактори розвитку міжнародного туризму

  • Соціодемографічні зміни

  • Значення міжнародного туризму

  • Розділ 4. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

  • Основні міжнародні туристичні організації

  • Розділ 5. РИНОК МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Світовий і регіональні ринки міжнародного туризму

  • Південна Азія

  • Методи вивчення туристичного попиту

  • Некаузальні моделі

  • Сегментація попиту на послуги туризму

  • Вік

  • Сучасні тенденції туристичного попиту

  • Розділ 6. ГЕОГРАФІЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОПИТУ

  • Географія світових туристських потоків

  • Туризм із метою відпочинку і розваг

  • Америка

  • Азійсько-Тихоокеанський регіон

  • Спортивний туризм

  • Гірськолижний туризм

  • Діловий туризм

  • Конгресово-виставковий туризм

  • Інсентив-туризм

  • Лікувально-оздоровчий туризм

  • Америка

  • Релігійний туризм

  • Центри християнського паломництва

  • Центри паломництва мусульман

  • Екскурсійний туризм релігійної тематики

  • Розділ 7. ІНДУСТРІЯ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Особливості туріндустрії

  • Туристичний кругообіг

  • Транспортні перевезення

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Водний транспорт

  • Повітряний транспорт

  • Заклади розміщення туристів

  • Підприємства харчування

  • Розрізняють кілька видів кафе

  • Кейтеринг

  • Інформаційно-екскурсійне обслуговування

  • Методика інформаційно-екскурсійної роботи

  • Анімаційні послуги

  • Дозвілля в туристичних комплексах і готелях

  • Музеї як центри організації дозвілля

  • Організація дозвілля у парках

  • Туроператори і турагенти

  • Розділ 8. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Механізми підтримки розвитку міжнародного туризму
  • Правове регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах

  • Угорщина

  • Сертифікація і стандартизація

  • Ліцензування як форма державного регулювання туризму

  • Податкове регулювання міжнародної туристичної діяльності

  • Туристична політика держав

  • Правова основа туристичного бізнесу в різних країнах

  • Професійні туристичні об'єднання

  • Розділ 9. ТУРИСТИЧНІ ФОРМАЛЬНОСТІ

  • Поліцейські формальності

  • Паспортні формальності

  • Візові формальності

  • Шенгенська віза

  • Митні формальності та валютний контроль

  • Медико-санітарні формальності

  • Формальності безпеки

  • Страхування

  • Медичне страхування туристів

  • Майнове страхування

  • Розділ 10. ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ

  • Принципи класифікації туристичних ресурсів

  • Природно-кліматичні туристичні ресурси

  • Історико-культурні туристичні ресурси

  • Соціально-економічні туристичні ресурси

  • Розділ 11. СТАТИСТИКА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Концепція статистики міжнародного туризму

  • Основні статистичні одиниці туризму

  • Статистика туристських потоків

  • Статистика туристичних доходів і витрат

  • Доходи від міжнародного туризму

  • Організація і методи статистичного обліку

  • Розділ 12. ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Обмежувальні фактори

  • Туристичний продукт

  • Туристичне споживання

  • Туристичні експорт та імпорт

  • Коефіцієнт доходу від туризму

  • Розділ 13. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Особливості менеджменту в туризмі

  • Франшиза (франчайзинг) в готельній справі

  • Структура, напрями й види менеджменту

  • Функції менеджменту

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища в туризмі

  • SWOT-аналіз у туризмі

  • Розділ 14. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Підстави застосування маркетингу в туризмі

  • Елементи та основні інструменти

  • Територіальний маркетинг

  • Аналіз ринку міжнародного туризму

  • Збутові території

  • Мотиваційні, психологічні критерії

  • Маркетингове планування

  • Розробка нового туристичного продукту

  • Структура послуг

  • Ціни на туристичні послуги

  • Рівень і динаміка конкурентних цін

  • Просування туристичного продукту на ринку

  • Вибір каналів просування і рекламоносіїв

  • Зв'язки з громадськістю

  • Розподіл і збут турпродукту

  • Внутрішній маркетинг

  • Розділ 15. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Виникнення та еволюція комп'ютерних систем бронювання

  • Сучасний стан системи "Amadeus"

  • Нові можливості системи "Galileo"

  • Інтеграція глобальних дистриб'юторських систем в Інтернеті

  • Інтернет-технологїї в туристичному менеджменті

  • Структура та властивості туристичних сайтів

  • Основні закордонні туристичні сайти онлайн-бронювання

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ